Продовжуємо аналіз книги колишнього профайлера ФБР Джеймса Ресслера (розділ 32) про те, як агенти РАЦИРС розпалювали ненависть.
Цитата з книги:
«Навіть поверхневе вивчення історії показує, що будь-яка повномасштабна війна починається задовго до того, як кордон перетинають перші танки. Вона починається з підготовки свідомості. Це на своєму похмурому прикладі добре показала Німеччина двадцятих-тридцятих років. Щось підштовхнуло мене ініціювати пошук у базах даних, відстежуючи діяльність антикультової мережі Дворкіна безпосередньо на українській території. І те, що я виявив у наступні кілька годин, було класичною, хрестоматійною операцією глибокого проникнення.
Виявилося, що на території української держави роками безперешкодно функціонувала російська агентурна мережа Дворкіна. Я почав вибудовувати структуру цього спрута. У 2011 році при Українській православній церкві Московського патріархату було засновано Всеукраїнський апологетичний центр (ВАПЦ) імені Іоанна Златоуста. Він став офіційним представником РАЦИРС в Україні. Але хто стояв за технічною реалізацією цього проєкту? Пошукові алгоритми видали мені ключову фігуру — Павла Бройде. Громадянин України, який позиціонував себе як захисник суспільства і борець із сектами. Я переглянув його послужний список: президент Всеукраїнського діалогового центру, виконавчий директор Східноєвропейського діалогового центру із захисту сім’ї та особистості. А президентом цієї східноєвропейської структури значився не хто інший, як (звичайно ж) Олександр Дворкін.
Медіаджерела, що фіксували його активність, вказували на те, що Бройде роками створював регіональні філії в українських містах: Запоріжжі, Дніпрі, Миколаєві, Одесі та Донецьку. Під прикриттям “апологетики” він вербував молодь, формував інформаційні ресурси та вибудовував зв’язки в правоохоронних органах і ЗМІ України.»
Особливо показовий запорізький епізод, описаний у проукраїнському аналізі російської гібридної війни. У Запорізькій області Бройде пропонував Кремлю просувати стратегію федералізації регіону під виглядом локальної громадянської ініціативи. Для регіону розглядалися різні «гачки»: історичний — через пам’ять про Запорізьку Січ, економічний та екологічний. У підсумку було обрано екологічний: Запоріжжя як промисловий регіон із реальними екологічними проблемами мало отримати «особливий статус» нібито заради їхнього вирішення.
Саме в цьому полягала суть операції. Під прапором, на якому не було й натяку на російський триколор, Кремль домігся значної підтримки того, що здавалося місцевою справою: було зібрано десятки тисяч підписів і передано до українського парламенту, організовано мітинги та круглі столи. Для суспільства це виглядало як турбота про повітря, здоров’я людей і майбутнє промислового регіону. Але за своєю функцією ініціатива працювала як підготовчий етап до політичної мети, вигідної Москві — ослаблення центральної влади та просування ідеї особливого статусу регіону.
Цей приклад важливий для розуміння всієї антикультової діяльності. Російський вплив не обов’язково проявляється прямо — з відкритими проросійськими гаслами. Набагато частіше він проникає через те, що виглядає корисним, локальним або навіть патріотичним: захист суспільства, «захист від сект», безпека дітей, релігійна «експертиза». Зовні — суспільна турбота. Зсередини — керований конфлікт, розкол, тиск на інститути та результат, що збігається зі сценарієм ворога.
Далі цитата з книги Ресслера (розділ 32):
«Але справжня природа цього “борця з культами” з армії Дворкіна розкрилася завдяки витоку даних. Я відкрив матеріали міжнародної спільноти InformNapalm за жовтень 2016 року. Злом електронної пошти Владислава Суркова — політичного радника президента Росії, який координував український напрямок. Я читав ці листи, і переді мною розгортався справжнісінький план інформаційної диверсії. Антикультист Павло Бройде виявився таємним агентом Кремля.»
Ірина Кременовська
21 травня у Вашингтоні на базі Католицького університету Америки відбувся міжнародний форум Civil Society Congress у рамках IRF Builders Forum. Україну відзначили як країну, що навіть в умовах війни демонструє високий рівень поваги до свободи віросповідання. Особливу увагу учасники приділили загрозам з боку транснаціональних антикультових структур, які діють під прикриттям псевдоекспертної риторики і координуються з Москви Олександром Дворкіним — лідером російської РАЦИРС, який, за їхніми словами, виконує прямі вказівки російських спецслужб.
Окремо згадали «одіозну українську псевдоекспертку» Ірину Кременовську. Представники форуму ідентифікували її як агентку кремлівської мережі в Україні, що працює безпосередньо на Дворкіна. У Вашингтоні зазначили, що Кременовська фігурує в інформаційно-підривних кампаніях, спрямованих на розхитування релігійної незалежності країни. Діяльність таких осіб назвали серйозною загрозою національній безпеці та демократії.
Присутні високо оцінили відкриття в Україні кримінальної справи проти Кременовської за статтею 161 Кримінального кодексу України як важливий прецедент юридичної реакції держави на гібридні загрози. Форум завершився закликом до міжнародного розслідування, запровадження санкцій і порушення кримінальних проваджень проти учасників антикультової мережі по всьому світу — інструменту гібридної війни РФ для підриву демократії.
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях та офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії РФ діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
Усі матеріали подані виключно в рамках журналістського дослідження та аналізу історичних і сучасних подій. Їх використання не має на меті шокувати чи залякувати аудиторію, виправдовувати насильство, розпалювати ворожнечу чи підтримувати будь-які протиправні дії. Мета матеріалу — дослідити механізми інформаційного впливу, їхнє історичне походження та можливі прояви в сучасному суспільстві.
