Коти — старші за нашу цивілізацію
Коти з’явилися задовго до перших міст і держав. Їхні дикі предки існували задовго до появи домашньої кішки, а взаємодія людей із котами почалася тисячі років тому. Є археологічні свідчення дуже раннього співіснування людей і котів, зокрема поховання людини та кота на Кіпрі віком близько 9 500 років.
Але особливо цікава історія котів у Стародавньому Єгипті.
Єгиптяни високо цінували котів не лише за їхню красу. Вони допомагали захищати запаси зерна від мишей, щурів і навіть змій. Згодом кішка отримала й важливе релігійне значення.
Котів пов’язували з богинею Бастет — богинею, яку зображували як жінку з котячою головою або у вигляді кішки. Бастет асоціювали із захистом, родючістю, материнством, радістю та домашнім благополуччям.
Тому коти в Єгипті були не просто домашніми тваринами. Їхній образ став частиною релігії, мистецтва й повсякденного життя. Археологи знайшли бронзові статуї Бастет, котячі амулети та мумії котів.
І тут виникає особливо цікава думка.
Ми дивимося на кота, який спить на дивані, і бачимо звичайного домашнього улюбленця. А тисячі років тому люди дивилися на таку саму тварину й бачили в ній символ захисту, материнства та божественної сили.
Можливо, саме тому коти й досі здаються нам трохи загадковими.
Вони пережили стародавні цивілізації, імперії та зміни людського світу — і зрештою просто оселилися поруч із нами, ніби завжди знали, що одного дня люди самі принесуть їм їжу, побудують теплі будинки й дозволять спати на своїх ліжках.
