Всіх вітаю! У цій статті ми розберемо метод zfill() у Python на основі практичних прикладів його використання.
Суть методу
Метод zfill() приймає довжину рядка у якості параметра та додає нулі до початку рядка, допоки даний рядок не досягне вказаної у параметрі довжини.
Якщо ж довжина рядка є більшою за вказану у параметрі zfill(), то метод нічого не додає до такого рядка.
Приклади використання
Приклад 1
Ось код першого прикладу:
test_str = "100200300"
add_zeros = test_str.zfill(15)
print(add_zeros)Тут ми спочатку створили змінну test_str з рядком, а потім у змінній add_zeros застосували метод zfill() до створеного рядка та вказали довжину майбутнього рядка у якості параметра.
У даному прикладі рядок "100200300" містить усього 9 символів, у той час як ми захотіли додати стільки нулів до початку рядка, щоб він містив 15 символів. Виходить так, що тепер метод zfill() додасть до рядка "100200300" рівно стільки нулів, щоб після цього він містив 15 символів.
Результат:
000000100200300Тепер ми отримали рядок, у якому рівно 15 символів.
Приклад 2
Тепер спробуємо додати нулі до рядка, який містить більшу кількість символів, ніж буде вказано у параметрі методу.
Ось приклад коду:
test_str = "MoreSymbolsMoreProblems"
add_zeros = test_str.zfill(15)
print(add_zeros)Тобто тепер ми маємо рядок "MoreSymbolsIsProblem", у якому усього 22 символи, але при цьому ми вказали, що хочемо додавати нулі, допоки рядок не буде містити 15 символів.
Результат:
MoreSymbolsMoreProblemsЯк бачимо, метод просто повернув рядок.
Висновок
У даній статті ми ознайомилися з методом zfill(), який додає нулі до початку рядка, щоб досягти заданої довжини.
