Доброго Вам дня! Мене звати Анна.
Мій перший психоз був в 15 років, в 16 мене поклали у психіатричну лікарню, де закололи галоперидолом, після першої іньекції мій стан суттєво погіршився, я стала як овоч, після лікарні цей стан поступово стало легше виносити, і протягом десь року це минуло, але залишило слід і досі на моєму сприйнятті світу.
Невдовзі мені знайшли психіатра та психолога, і я почала приймати нейролептики регулярно, лікар підібрав таблетки з найменш вираженими побічними ефектами, я регулярно почала приймати їх з 17 років, але так як мені було на них дуже важко, не вільно, плюс набір зайвої ваги, в 21-22 роки вирішила від них відмовитися, після чого почався сильний психоз, я вдруге потрапила до лікарні і знову галоперидол... зараз мені 27 років, я дуже не хочу усе життя пробути рабом цих таблеток! Я хочу правильно з них злізти, щоб уникнути синдрому відміни, і щоб не почався психоз знову, зараз, на відміну від минулого разу, я розумію, що потрібно злазити з таблеток повільно. Дуже Вас прошу, люди з досвідом, підкажіть, може є ще якісь моменти, які потрібно врахувати, буду дуже вдячна будь якій пораді!
