Уявіть ситуацію: ви здали генетичний тест для собаки або кота, витратили час, кошти та очікуєте на результат. Але виявляється, що дослідження неможливо провести або його потрібно повторювати через одну просту причину — зразок був відібраний неправильно.
Саме якість біологічного матеріалу є одним із найважливіших факторів точності генетичного дослідження. Навіть найсучасніше лабораторне обладнання не може компенсувати помилки, які виникли ще на етапі забору зразка.
Який матеріал потрібен для генетичного дослідження?
Для тестування спадкових захворювань лабораторії працюють з ядерною ДНК — генетичним матеріалом, який знаходиться всередині клітин.
Найчастіше для досліджень використовують:
букальний епітелій (клітини зі слизової оболонки щоки);
висушену кров
Сьогодні найпопулярнішим варіантом є саме букальний епітелій, адже його забір не викликає болю чи стресу у тварини.
Букальний епітелій і слина — не одне й те саме
Одна з найпоширеніших помилок під час самостійного забору матеріалу — коли власник просто змочує щіточку або ватну паличку слиною.
Насправді лабораторії потрібні не краплі слини, а клітини слизової оболонки щоки. Саме тому щіточкою потрібно активно потерти внутрішню поверхню щоки тварини, щоб зібрати достатню кількість клітин для виділення ДНК.
Чому не можна годувати тварину перед забором зразка?
Ще одна поширена помилка — відбір матеріалу одразу після годування. Перед забором букального епітелію рекомендується щонайменше 1–2 години не годувати тварину.
Причин декілька:
залишки їжі можуть забруднювати зразок;
стороння ДНК з корму може потрапляти до матеріалу;
ферменти ротової порожнини починають активніше руйнувати клітини, що знижує якість ДНК.
Саме тому дотримання цієї простої рекомендації суттєво підвищує якість дослідження.
Чому важливо ізолювати тварину перед тестом?
Особливо актуально це для розплідників.
Цуценята та кошенята постійно контактують між собою: граються, вилизують один одного, сплять разом. У результаті в ротовій порожнині можуть залишатися клітини інших тварин.
Якщо взяти зразок одразу після такого контакту, до лабораторії може потрапити суміш ДНК кількох тварин замість однієї.
Тому перед відбором матеріалу рекомендується обмежити контакти з іншими тваринами щонайменше на 1–2 години.
Навіщо сушити щіточку після забору?
Після відбору зразка щіточку потрібно обов'язково висушити.
У слині містяться ферменти та мікроорганізми, які поступово руйнують клітини. Після висушування цей процес практично припиняється, а ДНК зберігається значно краще.
Саме тому лабораторії завжди рекомендують висушувати матеріал перед відправленням.
Найнебезпечніша помилка — неправильна упаковка
Багато власників автоматично кладуть щіточки або ватні палички в поліетиленові пакети.
Робити цього не можна.
У герметичному пакуванні накопичується волога, що створює ідеальні умови для розвитку бактерій і грибків. Вони руйнують клітини та можуть значно погіршити якість зразка.
Найкраще рішення — паперовий конверт або паперовий пакет, які дозволяють залишковій волозі випаровуватися.
Висновок
У генетичних дослідженнях точність результату починається не в лабораторії, а ще вдома під час забору матеріалу.
Не годувати тварину перед процедурою, правильно взяти букальний епітелій, висушити зразок та запакувати його в паперовий конверт — прості правила, які допомагають отримати максимально точний результат дослідження.
Саме тому перед відправленням зразків завжди варто уважно ознайомитися з інструкціями лабораторії. Кілька зайвих хвилин можуть заощадити тижні очікування та необхідність повторного тестування.
