У світі ветеринарної генетики регулярно відкривають нові мутації. Часто після цього власники тварин і заводчики ставлять цілком логічне питання: "Якщо ця мутація викликає серйозну хворобу, чому її немає у більшості сучасних ДНК-панелей?"
«Чистокровний». Це слово звучить майже як знак якості. Воно викликає асоціації з благородним походженням, передбачуваним характером, відповідністю стандарту породи й нерідко — зі здоров'ям.
Якщо поставити це запитання людині, яка ніколи не цікавилася ветеринарною генетикою, відповідь майже напевно буде однаковою: «Так не може бути. Якщо тварина хвора, це ж має бути незаконно».
Дві собаки однакового віку. Однакової ваги. Перед однаковою процедурою отримують той самий препарат в однаковому дозуванні. Одна через кілька годин спокійно повертається додому. Інша довго не прокидається, втрачає координацію, тремтить та потребує додаткового спостереження.
Ви дивитеся на свого собаку: він активний, добре їсть, із задоволенням гуляє, із задоволенням біжить за м'ячем. Здається, що він абсолютно здоровий.
Великі лапи, пензлики на вухах, пухнастий хвіст і характер справжнього «лагідного велетня» — мейн-куни вже багато років залишаються однією з найпопулярніших порід котів в Україні.
Уявіть ситуацію: ви здали генетичний тест для собаки або кота, витратили час, кошти та очікуєте на результат. Але виявляється, що дослідження неможливо провести або його потрібно повторювати через одну просту причину — зразок був відібраний неправильно.
Якщо сьогодні український власник собаки чи кота хоче здати генетичний тест, він може отримати результат в Україні. Але ще кілька років тому це було майже неможливо.
Перший центр генетики тварин
