💭 Цікавий феномен.
З одного боку, ШІ допомагає робити роботу швидше. Те, що раніше займало місяці, сьогодні можна реалізувати за кілька днів. А іноді - навіть за кілька годин, якщо є розуміння, що саме робиш.
Але є й інша сторона.
Я в собі замітив цікаву річ: нейромережі почали підсилювати відчуття власної всемогутності та FOMO.
Поступово виникає ілюзія, що тепер можна все зробити за 30 хвилин.
І саме це - пастка.
Бо вона не враховує обмеження психіки, нервової системи, потребу у відпочинку та звичайний людський ресурс.
Ще одна цікава річ - ШІ дуже легко дає відчуття прогресу.
Ти за 20 хвилин отримав дизайн, текст, бізнес-план, код, презентацію…
Мозок уже отримав винагороду.
Але попереду залишаються ті самі фінальні 20% роботи:
— перевірити;
— протестувати;
— домовитися з клієнтом;
— запустити;
— довести до результату.
І саме ці 20% найчастіше не робляться.
Не тому, що вони складніші.
А тому, що дофамін мозок уже отримав.
Недарма про це вже пишуть дослідники. Зокрема, є матеріали Гарвардської бізнес-школи про те, що люди дедалі частіше женуться не лише за продуктивністю, а й за самим відчуттям швидкого прогресу, яке створюють сучасні AI-інструменти.
Мені здається, що генерація контенту, картинок, коду чи ідей може стати новим джерелом "дешевого дофаміну".
Тому, можливо, головна навичка найближчих років - не навчитися генерувати більше.
А навчитися доводити згенероване до кінця.
Мені дуже часто доводиться зупинятися й запитувати себе:
"Я зараз справді рухаюся до результату чи просто генерую ще одну ідею?"
💬 У вас так буває? Поділіться в коментарях...
