Чому у 2026 році Атлантичний океан залишався незвично спокійним, тоді як у Тихому океані один за одним виникали урагани? І чи можуть процеси глибоко під океанським дном допомогти нам краще зрозуміти зміни клімату?
🌪️ Два океани — дві зовсім різні картини
Вересень традиційно вважається одним із найактивніших місяців сезону ураганів в Атлантиці. Проте у вересні 2026 року там не сформувалося жодного урагану.
На той момент вісім тропічних штормів уже отримали назви, але жоден із них не досяг сили урагану.
А тим часом у східній частині Тихого океану до 2 жовтня зафіксували 17 названих штормів, сім із яких перетворилися на урагани.
Чому така разюча різниця?
Одне з головних пояснень — Ель-Ніньйо, природне кліматичне явище, пов’язане з аномальним потеплінням поверхневих вод тропічної частини Тихого океану.
Під час Ель-Ніньйо змінюється циркуляція атмосфери. Над Атлантикою посилюється вертикальний зсув вітру, який може перешкоджати розвитку тропічних циклонів.
Натомість у східній частині Тихого океану умови часто стають сприятливішими для формування потужних штормів.
Але Ель-Ніньйо не здатне повністю зупинити урагани. Уже 8 жовтня ураган «Ісаяс» став першим атлантичним ураганом сезону.
І тут виникає значно ширше питання: наскільки добре ми розуміємо процеси, що керують накопиченням і переміщенням тепла в океані?
🔥 Океан нагрівається не лише зверху
Коли ми говоримо про потепління океанів, зазвичай маємо на увазі підвищення температури поверхневих вод.
Проте океан — це величезна тривимірна система, у якій тепло постійно переміщується між різними глибинами.
У 2025 році загальна кількість тепла, накопиченого Світовим океаном, знову досягла рекордного рівня. І це попри те, що середня температура його поверхні була дещо нижчою, ніж у 2024 році.
Як таке можливо?
Річ у тім, що океанічні течії та вертикальне перемішування води переносять енергію в глибші шари.
Але є ще одне джерело тепла, про яке згадують значно рідше.
Це тепло, що надходить із надр самої Землі.
🌋 Що приховує океанське дно?
На дні океанів розташовані підводні вулкани, гідротермальні джерела та численні розломи земної кори.
Через ці структури й навколишні породи внутрішнє тепло планети постійно передається морській воді.
У глобальному масштабі кількість геотермальної енергії набагато менша за ту, яку океан отримує через свою поверхню.
Однак це не означає, що її вплив можна повністю ігнорувати.
У 2009 році вчені дослідили, як геотермальне нагрівання може впливати на глибоководну циркуляцію.
Результати комп’ютерного моделювання показали: за певних умов вертикального перемішування тепло з надр Землі здатне посилювати циркуляцію антарктичних придонних вод приблизно на 15%.
Важливо розуміти: йдеться саме про результат моделювання, а не про безпосередньо виміряну зміну в океані.
Та навіть цей результат демонструє, що геотермальне тепло може впливати на рух глибинних вод.
🔬 Чи може тепло земних надр впливати на Ель-Ніньйо?
А ось тут починається особливо цікава частина історії.
Ще у 1988 році дослідники Герберт Шоу та Джеймс Мур висунули гіпотезу про можливий зв’язок між теплом підводних магматичних процесів і циклом Ель-Ніньйо.
Вони припустили, що тепло, яке надходить із-під океанського дна, теоретично може робити внесок у температурні аномалії поверхневих вод.
Але чи означає це, що підводні вулкани спричиняють Ель-Ніньйо?
Ні. На сьогодні такий причинно-наслідковий зв’язок науково не доведений.
Загальновизнане пояснення Ель-Ніньйо ґрунтується на взаємодії пасатів, океанічних течій, температури поверхневих вод і змін положення термокліну — шару, у якому температура води швидко знижується з глибиною.
Проте питання про можливий додатковий вплив геотермального тепла на процеси в тропічному Тихому океані залишається цікавим напрямом для подальших досліджень.
🌍 І ось що мені здається найцікавішим
Ми звикли шукати пояснення кліматичних змін в атмосфері та на поверхні океану. Але глибоко під товщею води існує ще одне джерело енергії — тепло самої Землі.
Наукові дослідження показують, що воно здатне впливати на глибоководну циркуляцію. Та чи може ця енергія також відігравати певну роль у розвитку Ель-Ніньйо?
На це запитання вчені поки не мають остаточної відповіді.
І саме тут починається найцікавіше.
Ми вже багато знаємо про взаємодію океану й атмосфери. Однак деякі процеси, що відбуваються на великих глибинах, усе ще потребують детального вивчення.
Чи можуть майбутні відкриття виявити додаткові механізми, які сучасні кліматичні моделі поки враховують недостатньо повно?
Можливо. Але важливо розрізняти те, що наука вже довела, і те, що залишається відкритим питанням.
🌊 Океан досі приховує чимало загадок. І їхнє дослідження може допомогти нам скласти повнішу картину кліматичних процесів на нашій планеті.
Стежитимемо за новими науковими відкриттями!
💬 А як ви вважаєте, чи достатньо уваги сучасна наука приділяє процесам, що відбуваються під океанським дном?
📚 Наукові джерела
• NOAA — ENSO Diagnostic Discussion
• NOAA — Сезон ураганів у східній частині Тихого океану, 2026
• Pan, Cheng та ін. (2026) — Ocean Heat Content Sets Another Record in 2025
• Emile-Geay & Madec (2009) — Geothermal Heating, Diapycnal Mixing and the Abyssal Circulation
• Shaw & Moore (1988) — Magmatic Heat and the El Niño Cycle
• Gavin Schmidt (2024) — Climate Models Can't Explain 2023's Huge Heat Anomaly
•
