*І так вони тягли його 50 кілометрів до Хамскі і приїхали до Мікі. В той момент коли Ема і Ланко на завданні були*Слуга: Пані ми приїхали Мікі: добре, я сама сходу.
*Мікі взяла гроші які Слуга получив за продаж і зайшла в Кіт будинок*
Завідувачка: О, Мікі. Ти кожного місяця до нас приходиш.
Мікі: В мене дітей нема. А діточок я дуже люблю.
*Одна дівчинка побачила Мікі — вибігла і почала обнімати її.*
Дівчинка: Тьотя Мікі, що ви на цей раз принесли?
Мікі: А це ти вже пізніше дізнаєшся
Завідувачка: Що ви вже на цей раз придумали?
Мікі: Можна я всіх їх сьогодні візьму погуляти і до речі скажіть, що їм не хватає, одягу, взуття і так далі.
Завідувачка: Це ж все дорого коштує.
Мікі: За це не переживайте.
Завідувачка: Якщо не секрет, то звідки гроші?
Мікі: А да, про це ніхто ж не знає
*Мікі почухала потилицю*
Завідувачка: Ви про, що?
Мікі: я ж стала одною із дворян.
Завідувачка: Ой, вибачте за моє не ставлення до вас. А де ваш плащ?
Мікі: Та нічого страшного звертайтесь як і раніше, а плащ не хочу носити я хочу, щоб мене вважали звичайною Мікі, а да доречі ви знаєте ж де палац Мірона був?
Завідувачка: Знаю
Мікі: тооо... він тепер мій і я хочу щоб кожної неділі ви до мене з дітками приходили, а то я кімнат перепланування зробила, але все одно пустувато там, і я хочу щоб хоча б дітки час від часу убирали цю пустоту.
Завідувачка: Звичайно вони будуть цьому дуже раді
Мікі: Але поки їм цього не кажіть. Хай це сюрприз буде. І зберіть їх ми підемо по магазинчиках з ними.
Завідувачка: Дітки збирайтесь ви підете на прогулянку з тіткою Мікі.
Діти: Урааа
Мікі: Так, хто тут у нас. Три котики і три киці.
*Тим часом у Мелоніна*
Діа: Слухай, а де ми знаходимося?
Мелонін: А це вже таємниця мені заборонено і інший видавати це місце.
Мемі: Це місце під замком.
Мелонін: Мемі.
Мемі: Що Мемі, я вже 35 років Мемі.
Мелонін: Нам заборонено казати де ми знаходимося.
Мемі: А мені можна. До папи і мами потрібно давно було зайти. Дякую за безкоштовне таксі.
*Діа засміявся*
Діа: Ну і бачив би своє лице в цей час.
Ліліт: О, це ми в замку. А можна до короля?
Мемі: Ліліт, не перегинай палку. Вам скоро в той світ.
Ліліт: Ну трясця
Мемі: Наступний раз побачиш, вас наступний раз Мелонін проведе.
Мелонін: Е, я їм не нянька.
*Мемі стоїть у дверях*
Мемі: До речі, Ліліт ненаситна якщо кудись припаси пропадуть будеш ти винен.
Мелонін: Е, з якого дива.
Мемі: Бо я так сказала. Там в нас різні м’ясні вироби.
Мелонін: Не ускладнюй мені роботу.
*Мемі заплющила очі і показала язик Мелоніну і втекла. І всі сміялися крім Мелоніна, а в нього було більше проблем і сама головна опасність – це Ліліт, бо вона могла з’їсти всі продукти.*
Ліліт: А де сховище продуктів?
*Мелонін в понурому стані, з-за того, що його принизили *
Мелонін: виходиш з дверей повертаєш на право, прямо і на право.
Ліліт: О, дякую я побігла.
Мелонін: Стоп, що я зробив.
Ліліт: Дякую за підказку я побігла.
Мелонін: Стоять на місці.
*Ліліт показала язик і втекла*
Діа: Ну і облупошили тебе
*Засміявся Діа і Лілі*
Мелонін: Перестали сміятися
Лілі: Ти краще нам рота не затикай, а біжи за нею, а то те, що казала Мемі правда.
Діа: Якщо вона вистрелить з лука вона весь замок знищить.
*Мелонін з переляку полетів до сховища а тим часом Ліліт стояла з іншої сторони і заглянула в двері*
Ліліт: Ну і перелякався він.
*Тим часом Мікі з дітками купила одяг їм і нагодувала солодощами і відвела назад і поїхала до свого палацу, після того як вона приїхала через пару хвилин приїхала Ема і Ланко.*
Мікі: Ну як улов?
Ема: А ти сама подивись.
Мікі: Ого, ну і здобич
Арк: Моя голова, де я?
Мікі: Від отямився.
Ема: Вітаємо вас у полоні котиків
*Арк виліз з сітки і з-заді нього появився чоловік у чорному, що Арк не встиг відреагувати і чоловік у фіолетовому його вирубив. Чоловік його взяв на плече. І в той момент Ема дістала меча і полетіла на того чоловіка, до того як меч його доторкнувся він зник, але перед цим сказав я ж казав, що ми зустрінемося малишка Іме. Ема пролітає і падає на землю і приземлилась на свій хвостик*
Мікі: І хто це?
Ема: Ай мій хвіст.
Мікі: Що сталося?
Ема: Я на хвоста впала болить.
*Кінець 26 глави*
