*Ема цілу годину била Мелфі*
Мелфі: Може заспокоїшся ?
Ема: Давно вже заспокоїлась, подобається тебе бити. *Посміхнулась Ема*
Мелфі: Ти не міняєшся
Ема: Хто б казав
*Ланко зайшов в будинок*
Альті: Ема, ну і злякала ти Ланко.
Ема: М?
Альті: Я ж права Ланко?
Ланко: Я знав, що її називають стихійною бідою. Але в такому дусі
Альті: Це в нашої Еми традиція ізбивати Мелфі, іза того як він її називає.
Ланко: Я бачу йому по кайфу, як його Ема ізбиває.
Альті: Та він взагалі спав поки вона його била, то він ще встиг поспати.
Ланко: І як ?
Альті: він покрив своє тіло щитом, а так як Ема не може пробити його, то йому пофіг на її удари.
Альті: О, він далі спить.
Ема: Щас він в мене прокинеться. Ланко неси артефакт будемо запечатувати його силу.
*Мелфі прокинувся і вилетів з під Еми*
Ема: О, прокинувся
Альті: Ну і чуство небезпеки в нього ровзинуте. Значить в тебе є всі сили, щоб запечатати його сили?
Ема: А ти, що думала, канєшно є. Треба завжди бути готовим, а то це єдиний варіант вас перемогти.
Альті: Хех, це точно.
Ланко: Все хватить, Ема заспокоїлась то давайте поговоримо.
*Вони всі сіли за стіл*
Ема: Ну, що розказуйте.
Мелфі: Що хочеш узнати?
Ема: Яка ваша мета?
Мелфі: Вберегти Арка щоб ти його не зрівняла з землею. Вбивця імперського рівня демонів, мене ще досі дивує, що ти їх скоротила з 13 до 3 демонів імперського рівня.
Ема: Не переживай я і на тебе вправу знайду.
Альті: Мене інше дивує, що ти і Мікі змогли создати артефакти які зможуть запечатати силу Адаманітів.
Ема: Прийшлося тоді швидко все думати, коли все це сталося.
Мелфі: Нє, то все добре, але в нас є одна проблема.
Ланко: Та в нас їх багато, яка саме?
Мелфі: Альті, принеси її
*Альті винесла книгу яка була в Діа*
Ема: І що це за книга?
Альті: Це те, що нас може вбити.
Ема: в якому плані убити?
Мелфі: Це книга долі....
Емі і Ланко: Щоооо? Звідки, вона у вас?
Альті:Це місце дуже сильно пов'язане з тим світом, ця книга є і в тому світі.
Ема: І чого ми її не відкриваємо?
*Ема почала тягти руку щоб її відкрити, в той час Мелфі б'є по руці.*
Мелфі: Не трогай вона тебе уб'є.
Ема: Ай, больно ж, і яким образом вона мене уб'є?
Альті: Поки я її несла, то вона з мене витягнула багато сил.
*Тим часом Діа лежить і не може заснути*
Думки: Дивно я себе почуваю, страх? Чи відчуття якоїсь небезпеки не пойму. І що це за книга і для, чого вона? На ній показується доля нас трьох чи як це працює? Може ми щось упускаємо, тільки що? Треба вивільнити свої сили полністю. Тончо ми мали зайти до короля і королеви котиків.
*Під час роздумів Діа не замітив як заснув*
Ліліт: О, прокинувся нарешті
*Дівчата в той момент сиділи за столом*
Лілі: Щось ти сьогодні довго був
Діа: Та, ніяк заснути не міг
Лілі: Он, як.
Мелонін: О, вже всі в зборі і давайте цього разу без жартів
*Діа положив руку на плече Мелоніну*
Діа: Тримайся...
Ліліт: Та пішли вже бо короля
*Мелонін відвів до короля і королеви, з ними в той час була Мемі. Мелонін постукав в двері*
Альмір: Заходьте
Мемі: Ну нарешті ви прийшли, але добре, що раніше не прийшли
Діа: Чого ?
Мемі: Та тут, була Ема не в настрої. До речі — це мої батьки Король Альмір і Королева Альфіна.
Ліліт: Підбігла і обняла їх, приємно з вами познайомитися.
Альфіна: Видно, що ви не з нашого світу
Ліліт: М?
Альфіна: Та зазвичай до нас приходять і стають на коліна, ми постійно з цього сміємося, а ви ніби ми давно знайомі
Лілі: Це вся суть Ліліт
Діа: Вона фанатка котів у нас
*Ліліт почала чухати за ушком Альфіну, всі почали сміятися від того, що королева муркотіла*
Альфіна: Так, все годі, це вони про кого ви розказували?
Мемі: Да
Альфіна: Чудово,а тепер до діла, наша розвідка доповідає про те, що воєнні сили демонів і ангелів почали зростати
Діа: Вони знову вирішили воювати між собою?
Альміра: Нам поки не відомо, але ангели почали зненацька готовитися. Зростання причини воєнної мощі ми не знаємо.
Мемі: Міка почала вже вдосконалення зброї і розробкою нової.
Альмір: А з чого це зненацька так?
Мемі: Та після того як Ліліт і Діа легенько його побили.
Альмір: навіть так
Лілі: І то, вони майже сили не використовували,
Альфіна: Тебе ж Лілі звати?
Лілі: Правильно.
Альмір: У нас до тебе буде прохання.
Лілі: яке?
Альмір: Відправся в маєток до Мікі і допоможи їй з тестуванням та і розробкою.
Лілі: Добре
Альмір: Поповод сили Діа, то його всю силу демонів всю звільнимо.
Альфіна: Може позвемо Вероніку?
Альмір: Це той музикальний ангел?
Альфіна: да, вона гарно розуміється в цьому і вона може своїми піснями заспокоїти душевний стан любої істоти.
Лілі: Значить я тоді пішла ? Мене хтось привезе туди?
Альфіна: Там на вулиці є парковка для наших машин попроси в одного із слуг скажеш, що від нас.
Лілі: Добре, дяку. Радує, що не прийдеться самій вирушати.
*Лілі спустилась на низ і слуга повіз її до Мікі*
Діа: А ми, що будемо робити?
Альфіна: Підемо в спеціальне місце і будемо звільняти сили Діа. Покличте за дверима охоронця
*Діа покликав охоронця і Альмір його відправив по Вероніку. Через 30 хвилин прийшла Вероніка. Перед ними був ангел невеличкого зросту з сірими очима, біло- сніжними крилами на ній були чорні штани і розова кофта за спиною був посох оздоблений різними нотами, і мала світле волосся*
