Глава 27 – І хто же він ?

Ема: Я на хвоста впала
*Ема встала і через сльози гладить свій хвостик. Мікі обняла Ему і гладить по спині*
Мікі: Все тихо-тихо
Ема: Дякую Мікі
*Тим часом Мелонін прибіг до сховища*
Мелонін: Ем, а де вона? Мене, що знову надурили....
*Мелонін вернувся до них*
Діа: Ну як там сховище?
Мелонін: В безпеці.
*І зненацька наша трійця пропадає і просинається в тому світі*
Лілі: І де він? Я думала, що прокинуся і він рядом будемо. *Лілі засмутилась*
Ліліт: що сьогодні будемо робити?
Діа: Не знаю.
*Вони всі вийшли на кухню і ніде не бачать Максима*
Ліліт: А де Максим?
Діа: Не знаю, мабуть на вулиці. Я піду перевірю.
*Діа виходить на вулицю і бачить... Тим часом в короля і в королеви котиків. Мемі зайшла в кімнату де сиділи її батьки. Її мама була рижою кішкою з зеленими очима, а її батько був білим котиком теж з зеленими очима. На них не було ніякого золота, або прикрас вони виглядали як звичайні котики.*
Мемі: Добрий день — пані Альфіна і пане Альмір.
*Вони всі засміялися і потім пару хвилин ще обнімалися*
Альфіна: Ти чого? Ти до нас так ніколи не зверталась
Альмір: це точно.
Мемі: Ну, отак. Все буває вперше
Альфіна: Ти давно в нас не була. Тому розказуй, як ти?
Мемі: Все добре, у мене є для вас пару новин.
Альмір: Ти знайшла собі чоловіка і станеш принцесою?
Мемі: Папа
Альмір: Я вже 65 років папа, що ти від мене хочеш, я хочу вже онуків побачити *Всі засміялися*
Альфіна: добре, шутки шутками, але новини серйозні, що ти вирішила прийти.
Мемі: так, вони появилися. Діа і Ліліт — майбутні королі цього світу. І Лілі майбутня Княгиня демонів.
Альфіна: Це ти про них ішлося в докладі?
Мемі: Да
*Хтось позвонив по мекаті Мемі*
Мемі: Да, слухаю
*В Мекаті обізвався розлючений голос Еми*
Ема: Ти де?
Мемі: У батьків
Ема: Чекай мене у них, ми до вас вже їдемо. Кінець зв'язку.
Альфіна: Ема була?
Мемі: Так, вона вже їде, але вона щось не в настрої. Приготуйте мабуть котячої м'яти. А то вона не в настрої і я боюся щоб вона щось не розтрощила.
Альфіна: І що це її так розлютило.
Мемі: Навіть не знаю — її важко з себе вивести.
*Через годину Ема приїхала і зайшла в кімнату до батьків і в неї сіпається око*
Альфіна: Доця, що сталося?
Ема: Де він?
Альфіна: хто?
Ема: Мелфі я його прибю, Мемі в тебе я знаю з собою є запасні бойові рукавички, дай їх
Мемі: А для чого тобі?
Ема: Та я його уб'ю
Мемі: Та, що сталося?
Ема: Та він постійно палку в колеса сує.
Альфіна: з чого ти це взяла
Ема: Мене тільки те падло називало Іме.
*Всі засміялися*
Альмір: Повню він тебе так називав і ти постійно бісилась від цього.
*Мемі тим часом свої котячі рукавички шукала, знайшла і кинула Емі*
Мемі: Лови
Ема: О, дякую, а де він зараз ?
Альмір: У будинку своєму там де і завжди, місце проживання не міняв.
Ема: Трясця, він же живе в королівстві лисиць, добре, що в нас з ними союз….
Мемі: Тобі і взуття дати?
Ема: давай і дай мабуть 3 кілограма вибухівки.
Мемі: Да добре щас дістану все з рюкзака взуття ось і 3 кілограма вибухівки, стоп…. Де я тобі вибухівку вузьку і якого котячого чорта вона тобі потрібна?
Ема: Берті проти нього буде безкорисна, а вибухівка трішки поранить.
Мемі: На тобі взуття і вибухівки я тобі не дам
Альмір: Ема доця, я дозволяю на складі взяти трохи.
Ема: Дякую папа.*Ема обняла Папу*
Мемі: Папа
Альмір: Що? Хай розважиться трохи. Він мене теж трохи бісить, вона його не уб’є.*Ема взяла вибухівку і спустилась до Ланко*
*Тримаємо курс в королівство лисиць.*
Ланко: Так точно капітан
*Вони вирушили в дорогу тим часом Ема налаштовувала Берті під вибухівку. Тим часом Арк очнувся*
Мелфі: О, ти отямився дружище.
Арк: Чого в мене так голова болить.
Мелфі Ну, ти трохи по голові сьогодні получив спочатку від Еми, а потім від мене.
Арк: Стоп, а ти жив. Ти ж помер і Альті ж теж.
*Альті стукнула сковородою Арка по голові*
Альті: Ти, наївний дурак думаєш мене так легко убити?
Арк: За, що сковородою по голові?
Альті: Сильно розслабився.
Арк: Може пояснити мені все?
Мелфі: Одним словом нас вистежили, і ми вирішили розіграти сценку, що ми померли і розселили і поховали все і самі вернулись сюди.
Арк: А їх чого залишили?
Мелфі: Вони б нас знову швидко б обнаружили б, а так ми пдчистили за собою підправили пам'ять їх і все ми тут.
*Кінець 27 глави*