Дві рецензії без спойлерів на сміттєве американське і близьке до артхаусу іспанське кіно.
Сьогодні я розповім вам про непересічну особистість українського кінематографу, а саме — про того, хто стояв за його зачатками та першими пагінцями — Олександра Довженка.
Цього року фільм Companion побачив світ, приземлившись на стрімінговому сервісі MAX (той, що раніше був HBO). На перший погляд передбачуваний трилер про секс-робота, що отримав самосвідомість, обернувся глибоким коментарем на аб’юзивні стосунки. Пірнаємо глибше, щоб розібратись.
Альтернативні всесвіти — це як таємні двері у знайомому світі, що відчиняються лише тоді, коли хтось наважується заглянути за межі канону. Вони народжуються не з хаосу, а з творчої цікавості, з тієї самої внутрішньої іскри, яка змушує фанатів питати: «А що, якби…?»
Привіт усім! Сьогодні в нас цікава тема для обговорення – українські короткометражки. Я подивилася три й мені є про що сказати. Усі посилання на об’єкти нашого обговорення ви знайдете нижче.
Ми вже ознайомилися з верхівкою айсберга «життя Еда та Лоррейн Воррен», але настав час опускатися значно нижче. Як Воррени причетні до стереотипів у горорах та чому навіть Джейкоб із «Сутінок» виглядає більш солідно, ніж вервольф з історій найвідоміших демонологів світу?
Моя кінорекомендація для ознайомлення чи повторного перегляду на цей і будь-який інший Гелловін. Науково-фантастичний детективний хоррор «The Thing» Джона Карпентера за сценарієм Білла Ланкастера з Куртом Расселлом у головній ролі — одна з найулюблених стрічок взагалі
З 2013-го ми раз на рік-два йдемо на нові частини «Закляття», де на екрані — закохані мисливці на привидів Ед і Лоррейн Воррени та плашка «засновано на реальних подіях». Але до чого тут смерті від тиктоків про ляльку Анабель й чому франшиза романтизує тих, кому давно не вірять?
Зробив відео, в якому розповідаю про майбутній серіал «Воно: Ласкаво просимо до Деррі» від HBO, котрий є приквелом до дилогії фільмів «Воно» Андреса Мускетті. У матеріалі ви дізнаєтесь деталі шоу: сюжет, хронологія, персонажі, плани на майбутнє та реліз проєкту в Україні
«Анон» — недооцінена стрічка Ендрю Ніккола, творця фільмів «Ґаттака», «Шоу Трумена», «Час», «Збройний барон», який завжди чудово втілює футуристичні ідеї контролю, проривних технологій та ризиків. Його сюжети про конкретних людей на тлі подій, які змушують задуматися про майбутнє
У добу революцій, воєн і суспільних зрушень журналістика шукала нові інструменти – і знайшла їх у силі художнього слова, або про те, як репортаж перетворився на повноцінне мистецтво
У цій статті ми поговоримо про фільм, у якому Гічкок змусив театр схилитися перед камерою — «Мотузку» 1948 року.
Кіномузика часто асоціюється з потужними, мейнстримними саундтреками: оркестри, гучні удари та мелодії. Але за гучними темами і блокбастерами існує зовсім інший світ — тихий, мінімалістичний, експериментальний, де музика не лише супроводжує кадр, а сама стає емоційним героєм.
Дивитесь фільми? Не знаєте чим зайнятись замість тупого скролінгу рілсів в інстаграмі? Тоді цей довгочит точно для вас.
Почитавши різні інсайди останніх днів, коментарі причетних, є розуміння того, що студійні боси Paramount Skydance як завжди бачать глядачів тупими людьми, котрі не розберуться чи їх увага буде розосереджена, бо інакше пояснити рішення закрити «Dexter: Original Sin» не можна ніяк
