За власним бажанням
Занедбаний маєток здавався звичайною руїною, де вже нічого шукати. Усі таємниці розгадані, усі історії розказані, а від колишньої величі лишилися самі порожні коридори та пил. Та чи справді серед темряви пусто?

Занедбаний маєток здавався звичайною руїною, де вже нічого шукати. Усі таємниці розгадані, усі історії розказані, а від колишньої величі лишилися самі порожні коридори та пил. Та чи справді серед темряви пусто?

Знайомство з творчістю української мисткині та авторки європейського рівня. Знання про мистецтво та актуальні тренди. Книги жанру young adult. Синтетичні мистецтва. Акціонізм. Прогрес. Листівки.
Так склалось, що не читаю, але цікавлюсь автором Джо Аберкромбі. Справа в тому, що в цього письменника-фентезиста є доволі кумедний талант до добору епіграфів та назв для своїх книжок: їх завжди вкрай складно узгодити з наявними українськими перекладами цитованих першоджерел.

Чи знаєте ви, як Королева детективу створювала свої запаморочливі сюжети? Агата Крісті не була авторкою, яка просто сідала за стіл і чекала на музу.

Про те, чого мене навчили Вінкс та сучасна література. Як деталь здатна змінити сюжет, і чому важливо спробувати.

Небайдужість здатна врятувати одночасно і найбільшу, і найменшу часточку буття, якою, ймовірно, і є людина. Ось яким для мене залишиться посил твору — аби перейняти стару добру термінологію уроків української літератури — по прочитанню «Інтернату» Сергія Жадана.
Що в дитинстві — та й зараз — було і є символом свободи? Правильно: велосипед. Зручний і знайомий двоколісний супутник більшости весняно-літніх мандрівок. Можна, звичайно, вирушити кудись і пішки — це теж різновид кайфу, але особливо далеко ти не зайдеш.

на календарі сьогодні кінець місяця, а значить прийшов час підсумків і висновків в картінках.

Не змінюємо фокус: в центрі лишається одна пара. Як писати довгі історії кохання? Яких помилок уникати. І чому такі цикли заслуговують нашої уваги?

Чернетка, а може ескіз. Боді-горор чи маніфест. Але точно радикальний омаж Марку Оже та його дослідженню “не-місць”. Я пишу про простори й те, як вони знеособлюють наші тіла та душі. Сьогодні це – готель. Можливо, я буду дописувати, а можливо, й залишу все як є. Не знаю…

Ви колись задумувалися, що «думають» про нас речі, які нас оточують?

Денис Скорбатюк, координатор проекту “Легенди Blizzard” видавництва Molfar, започаткував серію, як на мене, вельми цікавих статей про перекладацьку роботу над франшизою. Тому хочу в праві нашого давнього знайомства трошки прокоментувати ці замітки.

Ці два фільми, «The Great Escape» та «Papillon», — суто чоловіче кіно. Бо втеча тут — не просто «пригода». Це — свого роду «ініціація», «переродини». Отже, актуально, як ніколи.

У 1937 році Форрест Акерман почав цікавитись есперанто. Відвідавши якось тематичний конвент, Форрест познайомився там з Міртл Р. Дуґлас. Потоваришувавши, Акерман запросив жінку на зібрання LASFL, спільноти, у якій Міртл незабаром відіграватиме заледве не ключову роль.

Дім. Для когось із нас це звичайні квадратні метри. Для когось – це сакральний простір, що вплітається у їхню ідентичність, а вони – у простір. Та для кожного з нас це фундаментальний вимір, вимір нашого існування, нашого буття. Художнє дослідження тему у формі новели.

єнотік-паласатік
Розкішниця-забавниця
🦊