Читання – як осмислення
Шановні читачі! Запрошую Вас до свого блогу про літературу, книги й читання. Кожна книга — це розмова з цікавими людьми минулого або сьогодення, своєрідна мандрівка в інший світ, який цікаво відкривати й осмислювати. Пишучи відгуки, рецензії, огляди та статті про твори української та світової літератури, прагну привернути увагу до книг і творчості їхніх авторів, заохотити читачів прочитати їх та зробити власні висновки. Переконаний, що популяризація книги українською мовою сьогодні надзвичайно важлива. Книга здатна відкривати нові світи, формувати світогляд і національну ідентичність, мотивувати та надихати, спонукати до роздумів і рефлексій. Водночас читання завжди залишається співтворчістю автора і читача. Окрему рубрику становлять архівні рецензії та статті, повернуті до публікації з короткими авторськими передмовами, що пояснюють їхню актуальність у сучасному контексті.
Кілька слів перед читанням: У ніч на 19 липня 2026 року внаслідок чергового російського терористичного нападу було повністю зруйновано склад українського видавництва «Книголав». Текст огляду на книгу Фредеріка Бакмана «Моя бабуся просить її вибачити» подаю на знак підтримки.
Читаючи роман тепер, особливо гостро усвідомлюєш, що воля та незалежність рідної землі не є чимось назавжди даним. За них Україна впродовж своєї історії платила високу ціну — і сьогодні продовжує платити кров’ю та життями своїх Захисників.
За жанром « Тому, що ти є» - міський роман. Події роману відбуваються то в маленькому провінційному містечку, де Олександр стає успішним хірургом районної лікарні і щодня рятує життя вдячним пацієнтам,але є безсилим у боротьбі з невиліковною недугою.
Роман «Тім» – емоційна історія про справжню відданість, вміння цінувати неповторність кожної миттєвості життя, вміння бачити красу в кожній квітці, лагідному подиху вітру на шкірі оголеного тіла.
Чи може художній роман стати документом епохи? Чи здатна література зберегти людські голоси тоді, коли історія ще триває? Саме такі питання виникають після прочитання нового роману Оксани Радушинської «Псалом Давида».
Розповіді захисників Аеропорту Донецьк, зібрані авторським колективом журналістів «Радіо Свобода» стали основою книги «Аеропорт Донецьк 242. Історія мужності, братерства та самопожертви».
Чи є життя після смерті? Як влаштована людська свідомість? Чи можна розвинути необмежені можливості мозку людини заради науки? Що відбувається з нашою душею в момент смерті? Що відчуває і про що думає людина в останні миттєвості свого життя?
Читайте «Країну гіркої ніжності», якщо хочете спробувати наблизитися до розгадки таємниць трьох жіночих душ, що безкомпромісно, ціною втрат прямували до свого щастя, падали, знову підводились, проте ніколи не опускали рук, і були впевнені, що заслуговують лише найкращого.
Кожна сторінка книги, наче просякнута запахом палаючих шин, гуркотом барикад, чорними сльозами туги за полеглими побратимами, що віддали своє життя заради того, щоб у кожного, хто живе в цій країні з’явилась надія на майбутнє для себе та своїх дітей,
Кілька слів перед читанням: Цю статтю було написано кілька років тому після чергового перечитування творів Франца Кафки. Вона є спробою осмислити не лише біографію письменника, а й витоки того особливого художнього світу, який сьогодні називають «кафкіанським».
