Дара Корній «Сузір`я дів» –Х: «Віват, 2018 –288 с.
«Сузір`я дів» – захоплюючий соціально - психологічний роман про боротьбу із долею, родинні таємниці, фатальну силу материнського прокляття, жіночу силу і, звісно ж – про кохання... Чи принесе це світле почуття радість, щастя, надію на краще, а може, навпаки, стане причиною бід у долі всіх жінок древнього графського роду Коморовських?. Це книга про історію Бернардинського монастиря, що розташований поблизу Сокаля і в часи радянської окупації святиню перетворили на місце покарання злочинців, в`язницю, де у XVIII ст. відбулася нищівна пожежа й ціла низка містичних подій, що могли вплинути на сьогодення, адже зло, що залишається непокараним, з плином часу набирає ще більше сили та потребує все більших жертв. Часто за «угоду» зі злом, можна заплатити найціннішим – власною душею та здоров`ям, особливо, якщо цього захоче така примхлива й непередбачувана пані Доля.
На сторінках роману так майстерно переплелися любов і зрада, надія і відчай, відвага та страх, що увага читача буде напруженою до останньої сторінки, а розв`язка сюжету стане геть неочікуваною. Такою розв`язкою, письменниця запрошує прочитати продовження цієї історії – роман «Місяцівна». Не буду розкривати деталі, а лише поділюся своїми враженнями після прочитання книги «Сузір`я дів».
В сюжеті книги багато містичного, легенд, які Василині в дитинстві переповідала бабуся Тереза. Саме бабуся Тереза стала для неї «янголом - охоронцем» у надзвичайно складних життєвих ситуаціях, а родинний оберіг Лунниця – ставав надійним захистом навіть між життям і смертю.
На прикладі доль усіх жінок роду Коморовських – Терези, її невістки Надії, внучки Василини, письменниця показує, як родинні таємниці минулого мають тяглість у часі, можуть впливати на сьогодення і, навіть, руйнувати майбутнє.
Ще однією важливою темою є те, як зрада чоловіка руйнує серце жінки, негативно впливає на її емоційно – психологічний стан, що може призвести до фатальних наслідків. На прикладі Василини змальвано наскільки складно дорослій Василині сприймати рішення батька залишити їх родину й піти до іншої жінки. В процесі читання постійно виникає думка про те, що чесніше відразу розповісти правду, хай якою жорстокою вона буде для рідної людини, ніж приховувати факти й створювати вигляд для оточуючих сусідів, родичів, колег по роботі, що у сім`ї все гаразд і нічого не змінилося.
Після прочитання роману «Сузір`я дів» хочеться досліджувати історію своєї родини, щоб дізнатися, як жили, що відчували, як діяли – любили або ненавиділи твої предки. У цьому романі та й у своїй творчості загалом авторка переконує, що пам`ять роду є потужним захистом для людини, що живе та діє тут і зараз. Саме пам`ять, зокрема – історична, є основою національної ідентичності українського народу, запорукою виживання нашої нації, що століттями виборює право на свободу жити та діяти в своїй країні, за своїми звичаями та правилами.
Роман «Сузір`я дів» про жіночу долю та вибір між любов`ю і ненавистю, добром і злом, вірою у краще і цілковитою зневірою, коли здається, що попереду суцільна, нездоланна темрява і шлях до Світла втрачено назавжди. Проте, лише від нас залежить, яким буде цей вибір, на чиєму боці будемо діяти вже завтра, бо саме такий вибір робимо щодня, завдяки своїм думкам і вчинкам, навіть якщо не наважуємося зізнатися собі в цьому.
