Куплет перший. Привид Марлі
Історія починається з нагадування про смерть Джейкоба Марлі, компаньйона Ебенезера Скруджа, який помер сім років тому. Цей факт підкреслюється кілька разів, щоб читач не мав жодного сумніву: Марлі мертвий і давно похований. Скрудж, головний герой, залишився власником контори, відомий своєю надзвичайною скупістю, холодністю та байдужістю до оточення. Він зневажає будь-які людські радощі, особливо Різдво, яке вважає порожньою витратою часу та грошей.
Напередодні Різдва Скрудж працює у своїй конторі. Його клерк, Боб Кретчит, мерзне біля крихітної свічки, адже Скрудж занадто економний, щоб дозволити додати вугілля до грубки. До контори приходить племінник Скруджа, Фред, який радісно вітає дядька зі святом і запрошує його на різдвяну вечерю. Скрудж грубо відмовляє, називаючи Різдво «дурницею» (в оригіналі — humbug). Він зневажає оптимізм племінника, вважаючи його марнотратним і безглуздим.
Пізніше до Скруджа приходять двоє джентльменів, які збирають пожертви для бідних. Скрудж, не вагаючись, відповідає, що не збирається допомагати, адже вважає, що для нужденних є робітні будинки та в'язниці. Його холодна байдужість приголомшує благодійників.
Після завершення робочого дня Скрудж з неохотою дозволяє Бобу Кретчиту взяти вихідний на Різдво, але робить це так, щоб клерк відчув себе винним. Сам же Скрудж вирушає до свого похмурого дому.
Вдома Скрудж зачиняє двері, коли раптом на дверному молотку йому ввижається обличчя Марлі. Це видіння зникає, але залишає Скруджа неспокійним. Піднявшись до своєї кімнати, він намагається заспокоїтися, але раптом чує дивні звуки: ланцюги бряжчать і кроки лунають по будинку. У кімнаті з'являється привид Марлі.
Привид виглядає так само, як Марлі за життя, але його тіло оповите важкими ланцюгами. Ланцюги виготовлені з касових книг, замків, гаманців і скринь, що символізують усе, чим Марлі дорожив за життя. Привид виглядає похмурим і втомленим. Скрудж, хоч і злякався, намагається не показувати страху й звертається до Марлі холодним, діловим тоном.
Привид розповідає, що через свою жадібність і байдужість за життя тепер він змушений блукати світом у вигляді духа. Його ланцюги — це тягар, який він сам собі створив, не допомагаючи людям і зневажаючи добро. Марлі попереджає Скруджа, що його чекає така сама доля, якщо він не змінить свого ставлення до життя.
Привид повідомляє, що до Скруджа вночі прийдуть три духи, які покажуть йому минуле, теперішнє й майбутнє. Вони з'являться по черзі, щоб допомогти йому побачити правду про себе і змінитися. Після цього привид Марлі зникає, залишаючи Скруджа розгубленим і наляканим.
Ця частина закінчується тим, що Скрудж, намагаючись знайти пояснення побаченому, все ж засинає, перебуваючи у стані тривоги й очікування.
Куплет другий. Перший із трьох духів
Скрудж прокидається у своїй кімнаті, але помічає, що час поводиться незвично: його годинник б'є північ, хоча він впевнений, що ліг спати після цього часу. Це збиває його з пантелику, і він починає хвилюватися через попередження привида Марлі.
Прихід першого духа
Опівночі з'являється перший із трьох духів — Привид Минулого Різдва. Він виглядає дивно: одночасно як старець і дитина, його фігура мерехтить, а з верхівки голови виходить світло, схоже на полум’я свічки. У руках дух тримає гасильник, яким може приховати це світло. Його вигляд символізує спогади: водночас ясні й туманні, приємні й болючі.
Дух запрошує Скруджа вирушити з ним у подорож у його минуле. Скрудж спочатку вагається, але опиняється у минулому.
Дух переносить Скруджа до місць, пов’язаних із його дитинством і молодістю.
Скрудж бачить себе маленьким хлопчиком, який проводить Різдво на самоті в холодній шкільній кімнаті, адже його батько залишив його тут на свята. Ця сцена викликає у Скруджа жаль і співчуття до себе самого. Він згадує, як сумував за компанією і теплом сім'ї. Це спонукає його подумати про власну байдужість до оточення.
Скрудж бачить свою молодшу сестру Фан, яка приходить до школи, щоб забрати його додому. Вона була ніжною і доброю дівчинкою, але померла рано, залишивши сина — племінника Скруджа, Фреда. Це нагадує Скруджу про його холодне ставлення до Фреда, який продовжує намагатися бути з ним добрим, попри всі відмови.
Далі Скрудж опиняється в майстерні свого старого роботодавця, містера Феззівіга. Там він бачить святкування Різдва, яке організовує Феззівіг для своїх працівників. Це веселе і щедре свято, наповнене радістю, сміхом і танцями. Скрудж пригадує, як йому самому було приємно працювати для такого доброзичливого господаря. Ця сцена викликає у нього докори сумління через те, як він сам ставиться до Боба Кретчита.
Наступний спогад показує Скруджа молодим чоловіком, який був закоханий у дівчину на ім’я Белла. Вони планували одружитися, але поступово Скрудж почав ставити матеріальні блага вище за їхні стосунки. Белла вирішила розірвати заручини, оскільки зрозуміла, що Скрудж любить гроші більше, ніж її. Старий Скрудж, спостерігаючи за цим, глибоко жаліє про втрату кохання.
Дух показує ще одну сцену, де Белла щаслива в колі своєї великої родини. Вона одружена з іншим чоловіком, і в її домі панує любов і радість. Скрудж бачить, якого життя він міг би досягти, якби не його скупість і прагнення до багатства. Ця сцена особливо болісна для нього.
Коли подорож завершується, Скрудж благально просить духа зупинити видіння, оскільки вони завдають йому сильного болю. Він не може витримати правди про свої помилки і втрати. Дух гасить своє світло гасильником, і Скрудж повертається до своєї кімнати. Він відчуває себе втомленим, але глибоко замислюється над тим, що побачив.
Куплет закінчується тим, що Скрудж, хоч і розгублений, чекає на наступного духа. Він уже розуміє, що ці видіння мають на меті змінити його життя.
Куплет третій. Другий із трьох духів
Скрудж прокидається вночі, ще не оговтавшись від вражень першої подорожі. Він лежить у тривозі, чекаючи наступного духа. Рівно о другій годині з'являється новий гість — Привид Теперішнього Різдва.
Привид Теперішнього Різдва — величезна, доброзичлива постать, що випромінює тепло і радість. Його зовнішність яскраво відображає святковий дух: він одягнений у просторий зелений плащ, підбитий хутром, на голові вінок із гостролиста. У руках він тримає палаючий факел, схожий на ріг достатку, з якого він час від часу кропить благословення на тих, хто святкує Різдво.
Дух запрошує Скруджа піти з ним, щоб побачити, як люди святкують Різдво в цей момент. Скрудж, хоча й побоюється, погоджується.
Привид переносить Скруджа в різні місця, де він бачить, як люди, навіть у бідності чи важких обставинах, знаходять радість і втіху в Різдві.
Скрудж бачить звичайних людей, які зібралися за скромним столом, але сповнені радості й вдячності. Ці люди, хоч і мають небагато, щиро святкують, діляться тим, що мають, і дякують за це.
Дух приводить Скруджа до дому його клерка. Бідна, але дружна сім’я Кретчитів готується до святкової вечері. Боб, його дружина і діти намагаються створити святкову атмосферу, незважаючи на обмежені ресурси. Особливу увагу Скруджа привертає їхній молодший син, маленький Тім. Хлопчик хворий, але сповнений оптимізму і вдячності. Його слабкий стан зворушує Скруджа, і він запитує у духа, чи виживе Тім. Дух сумно відповідає, що без змін у їхньому житті Тім помре. Ця новина глибоко вражає Скруджа.
Привид показує, як його племінник Фред разом із друзями святкує Різдво. У їхньому домі панує сміх і радість. Вони обговорюють Скруджа, висміюючи його черствість і любов до грошей, але Фред захищає дядька, наголошуючи, що йому шкода Скруджа за його самотність. Скруджа засмучують ці слова, адже він бачить, що навіть ті, кого він відштовхував, все ще ставляться до нього з добротою.
Дух веде Скруджа через різні куточки міста: шахти, кораблі, далекі оселі. Навіть у найвіддаленіших і найсуворіших місцях люди святкують Різдво. Це демонструє Скруджу, що дух свята не залежить від багатства чи комфорту.
Наприкінці подорожі Привид показує двох дітей, які ховаються біля його ніг. Це жахливі, виснажені створіння, які виглядають напівдикунами. Привид називає їх імена: Невігластво (хлопчик) і Злидні (дівчинка). Він попереджає Скруджа, що ці діти є продуктом людського суспільства, яке нехтує співчуттям і справедливістю. Особливо попереджає про Невігластво, яке несе найбільшу небезпеку для майбутнього.
Дух Теперішнього Різдва починає старіти і згасати, адже його час минає. Він залишає Скруджа наодинці, і той розуміє, що має зустріти ще одного духа. У стані страху й розгубленості Скрудж готується до останньої подорожі.
Куплет четвертий. Останній із духів
Скрудж, переповнений страхом і передчуттями, чекає на появу останнього духа. Невдовзі кімната наповнюється похмурою атмосферою, і з темряви з’являється Привид Майбутнього Різдва.
Привид Майбутнього Різдва виглядає зовсім не так, як попередні. Це величезна постать, закутана у чорний плащ, яка нагадує Смерть. Лице духа приховане, а його мовчазна і холодна присутність викликає у Скруджа невимовний страх. Привид жодного разу не промовляє слів, але жестами дає зрозуміти, що Скрудж має слідувати за ним.
Дух переносить Скруджа в часи, які ще мають настати. Видіння майбутнього є похмурими й тривожними.
Скрудж бачить групу ділків, які обговорюють смерть якогось чоловіка. Їхні слова сповнені байдужості й насмішок. Один з них зазначає, що ніхто навіть не прийде на похорон, бо ця людина була настільки самотньою і нікому не потрібною. Скрудж не розуміє, кого саме вони обговорюють, але відчуває тривогу.
Скрудж бачить кількох людей на ринку, які продають речі, вкрадені з дому померлого. Вони знущаються з того, як дешево продали ці речі, і байдуже обговорюють покійного, називаючи його скупим і жалюгідним. Скрудж починає підозрювати, що ці сцени можуть бути пов’язані з ним, але боїться визнати це.
Дух показує сім’ю, яка дізналася про смерть людини, що була їхнім кредитором. Вони щиро радіють, адже тепер їхній борг, ймовірно, буде списано або відкладено. Це видовище ще більше жахає Скруджа.
Привид переносить Скруджа до дому Боба Кретчита. Атмосфера в домі зовсім не святкова: сім’я перебуває в жалобі за маленьким Тімом, який помер через відсутність належного лікування. Боб намагається зберігати мужність, але його біль очевидний. Це видіння розриває серце Скруджа. Він усвідомлює, що своєю скупістю і байдужістю спричинив страждання цієї сім’ї.
Нарешті дух приводить Скруджа на цвинтар. Він показує йому могилу, на якій висічено ім'я: Ебенезер Скрудж. Скрудж падає на коліна, охоплений жахом. Він розуміє, що всі ці сцени стосуються його самого. Його смерть не викликає ні скорботи, ні співчуття; його життя залишилося порожнім і беззмістовним.
Скрудж благально звертається до духа, обіцяючи змінитися. Він каже, що буде жити по-іншому: допомагатиме людям, віддасть своє багатство, цінуватиме кожен день. Він благально запитує, чи є ще шанс уникнути цього майбутнього.
Привид Майбутнього Різдва зникає, залишаючи Скруджа у темряві. Він раптово прокидається у своїй кімнаті, зрозумівши, що все побачене було попередженням, яке ще можна змінити. Його серце наповнюється рішучістю діяти.
Куплет п’ятий. Завершення цієї історії
Скрудж прокидається у своїй кімнаті, і перше, що він усвідомлює, — це те, що він живий і ще є шанс виправити своє життя. Він виходить з ліжка, сповнений радості, що йому подаровано другий шанс. Час у його кімнаті знову поводиться нормально, і Скрудж розуміє, що зараз Різдво.
Скрудж відчуває себе зовсім іншою людиною. Його серце наповнене радістю та бажанням зробити добро. Він відкриває вікно і запитує у хлопчика на вулиці, який сьогодні день. Коли хлопчик відповідає, що сьогодні Різдво, Скрудж щасливий, бо розуміє, що ще не запізно діяти.
Скрудж дає хлопчикові гроші, щоб той купив найбільшу індичку в місті, і наказує доставити її до дому Боба Кретчита. Він вирішує зробити цей день особливим для своєї родини клерка.
Дорогою Скрудж зустрічає чоловіків, які напередодні просили в нього пожертви для бідних. Він шокує їх своєю щедрістю, роблячи велику пожертву, яка перевищує всі їхні очікування. Вони вражені його зміною, але приймають гроші з подякою.
Скрудж також приходить до свого племінника Фреда, який напередодні запрошував його на святкову вечерю. Цього разу він із задоволенням приймає запрошення. На святі Скрудж поводиться дружньо й щиро, викликаючи радість і здивування у Фреда та його гостей.
На наступний день Скрудж приходить до своєї контори раніше, ніж Боб Кретчит. Коли той запізнюється на роботу, Скрудж спочатку удає, що розсердився, але потім із широкою усмішкою оголошує, що підвищує зарплату Бобу і допомагатиме його родині. Він обіцяє забезпечити маленькому Тіму належне лікування.
Кретчити не можуть повірити у щедрість Скруджа, але ця подія змінює їхнє життя. Маленький Тім одужує завдяки допомозі Скруджа, а їхня родина стає щасливою і вдячною.
Зміни в житті Скруджа стають помітними для всіх. Він перетворюється на доброзичливу і щедру людину, яка допомагає оточуючим. Його життя наповнюється радістю, і він стає прикладом для інших.
Оповідач підсумовує історію, зазначаючи, що Скрудж прожив решту життя у радості та гармонії з людьми. Він став «другим батьком» для маленького Тіма, який зміг вирости щасливим і здоровим. І його знаменита фраза «Хай живе Різдво у кожному серці!» стала символом його нового ставлення до життя.
Ця історія завершується на оптимістичній ноті, нагадуючи, що навіть найбільш черстве серце може змінитися, якщо є щире бажання зробити добро.
