Вже весна стоїть на порозі
І в руках тримає тюльпани.
"Забувай, - каже, - смуток і сльози,
Я загою усі твої рани,
Я навчу тебе в небо літати
І купатися в променях сонця".
Щастя вийде до мене з кімнати,
Прошепоче: "Я завжди поряд".
Заквітчаю я свою душу
І розправлю забуті крила.
Весно, дякую тобі дуже!
Світ любити мене ти навчила!
У вірші " Вулиці " розкривається тема втрати та пошуку свободи через образи птахів, які залишають свої домівки. Метафори весняного поливу та скорботи, текст досліджує конфлікт між бажанням залишитися в безпеці та прагненням до нових горизонтів.
Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.
У вірші " Вулиці " розкривається тема втрати та пошуку свободи через образи птахів, які залишають свої домівки. Метафори весняного поливу та скорботи, текст досліджує конфлікт між бажанням залишитися в безпеці та прагненням до нових горизонтів.
Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.
