Вже весна стоїть на порозі
І в руках тримає тюльпани.
"Забувай, - каже, - смуток і сльози,
Я загою усі твої рани,
Я навчу тебе в небо літати
І купатися в променях сонця".
Щастя вийде до мене з кімнати,
Прошепоче: "Я завжди поряд".
Заквітчаю я свою душу
І розправлю забуті крила.
Весно, дякую тобі дуже!
Світ любити мене ти навчила!
