Рукотворні дива розчиняються в тиші.
Ми йдемо до мети, попри сонми тривог.
Пілігрими й піїти стоять на узбіччі.
Мудреці натискають біля скронь на курок.
⠀
Світ стає каламутним, страшним, божевільним.
Але ми не зупинемось, підемо до кінця,
Об отруйні списи не зламаємо крила
І станцюєм над прірвою танець життя.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 24 лютого
Більше від автора
Якилині
Дівчино з очима сонця,
Теми цього довгочиту:
ВіршСиндбади
Катрен українською.
Теми цього довгочиту:
ВіршРусалчині замовляння
На березі озера Артем зустрічає русалку.
Теми цього довгочиту:
Література
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
Українська ПоезіяТеми цього довгочиту:
ПоезіяЧужі
Думати боляче, не думати неможливо: Болить за душі живі — і менші, і більші. Як вас земля носить, уже мені неважливо: Хочу, щоб не носила, бо ви — геть інші.
Теми цього довгочиту:
Каховська Гес