Українська Поезія

130 довгочитів
130Довгочитів

v.b | Реквієм | Рання поезія

Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | кавалерист(и) | Рання поезія

Цей вірш — про смерть, що стала тишею всередині. Про серця, які перетворились на каземати, і тіні, що не мають сил навіть для ненависті. Про втрату здатності вірити у кінець бою.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 2 теми

v.b | Obliterate 1191 | Рання поезія

Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 2 теми

“ Трійня “

Інколи так буває, що навіть рідні люди повинні кудись піти. Це може бути другий план, а може й остаточний відхід. Так, бувають спроби повернути все назад у наш маленький куточок, але не виходить. Що тоді? Ці рядки про це: які труднощі, випробування треба пройти до єднання.

Теми цього довгочиту:

Українська Поезія та ще 4 теми

v.b | гієни | Рання поезія

Вірш про гнів, що точиться у відповідь на облуду. Тут кожна крапля — осуд тим, хто заплямував істину обличчями без сорому.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.
Поезія та ще 3 теми

v.b | Лицарське кредо | Рання поезія

Не мантра героя й не крик переможця. Це — тиха обітниця любові, що вчить тримати не лише меч, а й душу. «Лицарське кредо» — про силу, яка ніколи не ставить себе вище, але завжди стоїть поруч. Про слово, що оберігає краще за зброю.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | Грандбатько | Рання поезія

Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми

v.b | Агов | Рання поезія

Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 4 теми
Залишили оплесків 1

v.b | Безіменний №97 | збірка “Шлях Безіменного”

Вірш із місця, де ніч не змінюється на ранок, а світ більше не чекає. Про втому, тишу і питання, яке залишаєш собі, коли ніхто не відповість.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Вірші та ще 4 теми

v.b | Моїй Березовій Рудці | збірка “Ґаттака”

Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

Картинка довгочиту

Теми цього довгочиту:

Поезія та ще 3 теми
Залишили оплесків 1

Автори в темі