ніч міста (з вулиці окупації)
тут про перші дні окупації рідного міста, яке (на жаль!) впало перед москалем...

вірші складаю в основному з настрою, іноді озираюся на сьогодення і дуже рідко (а бажалося б частіше!) з натхнення...з римою та без рим (біло чи верлібри - не дуже розумію у чому між ними відмінність)...перевагу віддаю неримованим поетичним рядкам...а також намагаюся експериментувати у прозовій поезії - тут я бачу великий простір для творчості...на жаль, усі ці мої потуги поки що цікавлять тільки та лише мене... - якось незручно представляти хобі як щось серйозне...бо пишу в час відпочинку, а зараз... - бо надто багато вільного часу...останніми днями фантазії кличуть мене до прози - вагаюся, бо розумію, наскільки це складно...це вже не віршиком розповідати своє світоглядне бачення...це що стосовно моїх "творчих" потуг...автобіографічне, я так гадаю, тут ні до чого... - основну суть "про себе" я розповів, а саме - я той, котрий складає вірші...
тут про перші дні окупації рідного міста, яке (на жаль!) впало перед москалем...
ворог топче мою землю, топить у крові мою Вітчизну, яку таки врав...вкрав не тому, що вона йому потрібна, а від заздрості, природної дурості, імперської пихи, від жадоби злодійської натури...про це - у поетичному викладі тут...та віршовано...