Друкарня від WE.UA

З настрою (В бентежний час…).

У бентежний, цей темний час суперечливого сьогодення

Налаштуєш собі нічліг,

Себто — хату з вікном та дверима.

Хай там буде тахта і стілець

Коло столу,

За яким у задумі

Ти капаритимеш вірші

Нескінченно сумні у зневір”ї під іконкою,

Що у куті в сяйві тонкої свічки.

Клен нехай за вікном шумить,

У вітрах хай лопочуть віти!

Проводжають хай хмари день

У дощах в затуманений обрій.

І випадком цвірінькне птах у цвітіння зорі вітанням…

…Озирнеся.

Фіксуєш мить,

Час настання чергової днини.

Та у мушлі сховаєся враз,

Кинеш хату з вікном та дверима.

Та зунурюєся у час суперечливого сьогодення…

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
онтойя
онтойя@ontojia

той, котрий складає вірші

54Довгочити
579Перегляди
18Підписники
На Друкарні з 13 грудня 2024

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Реквієм | цикл “абразія“

    Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | палімпсест | цикл “Ґаттака”

    Цей вірш — як розмова із собою колишнім: я бачу, як горів колись і як догорів. Тепер, дивлячись на попіл у пам’яті, питаю: чи виправдався той вогонь, якщо сьогодні всередині — лиш спокій, холод і запитання на які не почуєш відповідей.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Реквієм | цикл “абразія“

    Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія