Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.
У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.
Що таке це життя?Раптом я запитавТа я певен, не перший у цьому.Та здається, метаДивовижно простаЦе є те, що буває у ньому
У вірші йдеться про відновлення і пошук надії після важких часів. Паростки, що проростають з попелу, символізують прагнення до світла і нового життя. Головний герой згадує про свій досвід, ховаючи нектар, який хоче поділитися з іншими.
Світлана Молотковська 52 роки, м.Калуш Івано- Франківська обл. Медсестра анестезіології і реанімації. Захоплююсь поезією з дитинства. Своїх збірок не маю. Поезія розміщена в декількох альманахах та місцевих газетах .
У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.
Усім привіт! Мене звати Владислав. Останнім часом я пробую нові хобі, і одним із них є написання віршів, англомовних!!! Сподіваюсь, хтось це помітить.
Marchuk Olha Leonidivna est née le 20 juin 1976 dans le village de Krupets, dans la région de Khmelnytskyi. Elle est diplômée de l'université linguistique d'État de Kyiv.
Писака-початківиця, сінефілка
рогатий кіт
