Поезія
777 довгочитівТеми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиТеми цього довгочиту:
Поезія“ Тепло “
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
Теми цього довгочиту:
Українська Література та ще 4 темиv.b | Компаньйон | Рання поезія
Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиv.b | Штиль | Рання поезія
Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиТеми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиv.b | без цукру | Рання поезія
Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.

Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиТеми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 темиv.b | тет-а-тет | Рання поезія
Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиТеми цього довгочиту:
Поезія та ще 2 темиТеми цього довгочиту:
Поезія та ще 3 теми“ Пройдений шлях “
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Теми цього довгочиту:
Українська Література та ще 4 темиv.b | На тій стороні | Рання поезія
Останній голос, що не лякає — а благає. Його не почули, бо правда звучить тихо. Він не ламає — він відкриває двері, за якими — троянда, тиша й труна. Не міф, не мара. А той, хто ще досі поруч.

Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиТеми цього довгочиту:
Поезія та ще 1 темаТеми цього довгочиту:
Poetry та ще 3 темиv.b | комети у степу | Рання поезія
Пам’ять — як зірка: зникає, але ще світить. І ми, мов комети, мчимо в тумані вчорашніх левад, шукаючи те, що вже не співає, але ще живе в нас. До порогу — крізь нескінченність.

Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 теми“ Жорстокими “
Моментами все добре, але дещо не так. Гадати, що тобі не довподоби, починаєш шукати в собі. Розібрати те, скласти те, але картина неповна. Ці рядки про це: пошук, розуміння, прийняття чогось, що може не сподобатися, але буде вірним у душі.
Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиv.b | Андромеда | Рання поезія
Вони не мандрують простором — вони існують у місці, якого не торкнеться жодна наука: у траєкторії двох поглядів. Там, де Всесвіт вже чужий, виникає їхній — без імен, без форм, але з присутністю. Той, що не треба розуміти — тільки бути в ньому.

Теми цього довгочиту:
Поезія та ще 4 темиv.b | Реквієм | Рання поезія
Теплий спомин про дідуся — як тиха молитва в серці. Вірш, що пахне дитинством, любов’ю, переданою через слово, і болем втрати, що не згасає. Про ті очі, усмішку і голос, які більше не побачиш, але пам’ятатимеш усе життя.
