ПЕНСІЯ
(рондель)
Сонце вмирає у місті старім,
Тінню ковтає віконний косяк.
Дні — мов рахунки без решти і так
Гасне надія у світі малім.
Тихо приходить тривога у дім,
Де лиш шпалери та чорний баняк.
Сонце вмирає у місті старім,
Тінню ковтає віконний косяк.
Жінка в халаті рахує між тим
Пенсію свою: до гривні — п'ятак...
Холод і голод не підуть ніяк...
Сльози не видно у світлі тьмянім —
Сонце вмирає у місті старім...
Мирослав Манюк
29.10.2025
БЕЗ СЛІВ
ЖИТТЯ БЕЗ КОХАННЯ
ЖОВТЕНЬ 2025
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
