ПЕНСІЯ

ПЕНСІЯ

(рондель)

Сонце вмирає у місті старім,

Тінню ковтає віконний косяк.

Дні — мов рахунки без решти і так

Гасне надія у світі малім.

Тихо приходить тривога у дім,

Де лиш шпалери та чорний баняк.

Сонце вмирає у місті старім,

Тінню ковтає віконний косяк.

Жінка в халаті рахує між тим

Пенсію свою: до гривні — п'ятак...

Холод і голод не підуть ніяк...

Сльози не видно у світлі тьмянім —

Сонце вмирає у місті старім...

Мирослав Манюк

29.10.2025

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

84Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 16 липня

Більше від автора

  • МИТЬ МОМЕНТУ

    МИТЬ МОМЕНТУ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • СИЛА НАДІЇ

    СИЛА НАДІЇ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • БЕЗВОДНА

    БЕЗВОДНА

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Цикл "Любов зростає"

    Ці вірші присвячені тому моментові, коли симпатія поинає переростати в кохання, коли життя без коханої людини перестає бути цілісним та змістовним.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Цикл "Любов зростає"

    Ці вірші присвячені тому моментові, коли симпатія поинає переростати в кохання, коли життя без коханої людини перестає бути цілісним та змістовним.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія