Подзвони мені о 3 ночі

Подзвони мені о 3 ночі,

Я не буду спати, не зможу заснути.

Мої сни забрала ти.

Напиши мені свого листа,

Я буду чекати на нього життя.

Просто напиши, як у тебе справи,

Як пройшов черговий день.

День, в якому немає місця для мене.

Розкажи, як тебе розізлив

Твій черговий кавалер.

Як смакувала кава, що ти пила.

Розкажи мені про життя,

Де немає місця для мене.

Я буду чекати на твого листа.

Я буду чекати.

Просто подзвони, навіть о 3 ночі.

Я не буду спати, не зможу заснути.

Голос твій, я хочу почути,

Тільки тоді, я зможу заснути.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Степан
Степан@stepan

816Прочитань
7Автори
10Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Звідки повертають крила

    Вона стояла перед ним: очі повні здивування, на обличчі змішані емоції.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Фотографії спогадів

    Ніч, на вітрі догорає остання сигарета,

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Вірші про залізницю

    Нічні вокзали, і в правду, Місця дивовижні

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • v.b | вчися літати | цикл “асиметрія”

    Сон-спогад, де друзі стають примарами, дерева — свідками, а кожен кадр — спроба зрозуміти себе. Алебарди, руїни й зламані лінзи ведуть крізь хаос втрат і прощення. Це падіння в себе, де навіть мовчання має звук, а згадка — вагу кулі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (2)

Це гарно , дуже гарно . Не знаю , звідки ви берете всі ці емоції , але вони виглядають такими наповненими . Вони здаються живими . Ваші вірші чудово виконують свою роль .

Вам також сподобається

  • v.b | вчися літати | цикл “асиметрія”

    Сон-спогад, де друзі стають примарами, дерева — свідками, а кожен кадр — спроба зрозуміти себе. Алебарди, руїни й зламані лінзи ведуть крізь хаос втрат і прощення. Це падіння в себе, де навіть мовчання має звук, а згадка — вагу кулі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші