Друкарня від WE.UA

Вірші про залізницю

Нічні вокзали, і в правду,

місця дивовижні.

Де дороги переплітаються, залізом мов нерви.

Бачили стільки історій,

Що ніколи їх не розкажуть слова.

Бачили стільки прощань і поцілунків,

Де серця зливаються в німому танці.

Чули стільки несказаних слів,

Що жоден папір не витримав би їх,

Спробував би хто описати.

Наша історія, мовчазна й наївна,

Виписана на залізничних шляхах.

Вокзали свідки мрій і зустрічей,

Там де час зупиняється на мить.

У цих місцях є магія нічного часу,

Де долі переплітаються тихо.

Нічні вокзали, мов книги без слів,

Що зберігають непрочитані розділи.


По вокзалу

Поїзди йдуть удалину

Там мить зустрічі

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Степан
Степан@stepan

28Довгочити
1.7KПерегляди
10Підписники
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня 2023

Більше від автора

  • Звідки повертають крила

    Вона стояла перед ним: очі повні здивування, на обличчі змішані емоції.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Фотографії спогадів

    Ніч, на вітрі догорає остання сигарета,

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Минають дні, проходять ночі

    Минають дні, проходять ночі, Ми змінюємося без зупинки.

    Теми цього довгочиту:

    Вірш

Це також може зацікавити:

  • Пишу для себе

    Мої перші творчі роботи були написані не українською. То були далекі 2012-2018 роки. Мабуть, це мене і зупинило перед тим, щоб видати книгу. Бо переклад є переклад, а спосіб мислення є спосіб мислення. Фото для прев'ю зроблено саме у ті роки, коли я писав у невеличкій кімнатці.

    Теми цього довгочиту:

    Щоденник
  • Не дивись

    У незвичній обставині, не так вже й багато хочеться. Лише бути у безпеці. Чи можна це бажання називати параноєю?

    Теми цього довгочиту:

    Жахи

Коментарі (2)

Мені дійсно безмежно подобається це . Порівняння і атмосфера дуже гарні , заворожує .)

Це також може зацікавити:

  • Пишу для себе

    Мої перші творчі роботи були написані не українською. То були далекі 2012-2018 роки. Мабуть, це мене і зупинило перед тим, щоб видати книгу. Бо переклад є переклад, а спосіб мислення є спосіб мислення. Фото для прев'ю зроблено саме у ті роки, коли я писав у невеличкій кімнатці.

    Теми цього довгочиту:

    Щоденник
  • Не дивись

    У незвичній обставині, не так вже й багато хочеться. Лише бути у безпеці. Чи можна це бажання називати параноєю?

    Теми цього довгочиту:

    Жахи