Письменництво

Ну що ж і я прочитала цей твір класичної літератури, який записаний у кожному списку до прочитання за життя.

Історії, які я пишу, інколи містять відьом, мавок, магію та інші речі, які явно не є реальними. Однак я все одно пишу з досвіду. Заінтригувала?))) Давайте тоді побалакаємо про це.

Холодного зимового ранку мама зібралася до погреба набрати дров, щоб розтопити піч. Вже давно настала пора зігріти стіни, чашки в сервізі та сплячу мене.

Стосунки Олекси з Шео розвиваються на диво прекрасно і у дівчини з'явиться шанс дізнатись всю історію від самого початку. Але чи вийде...?

Коли ви відкриваєте книгу і починаєте читати – ви відразу після знайомства з головними героями розумієте, чи це книга, яку ви захочете продовжити читати чи ні.

В письменницькому середовищі побутує руйнівний міф, що всі ми маємо вчитися писати якісно. Але саме поняття якісного тексту одночасно і більш-менш всім зрозуміле, і вкрай розмите.

Уявіть собі літню людину, яка все життя була веселою та оптимістичною. У старості вона здається майже карикатурою самої себе – її жарти ще більш прості, сміх голосніший, а погляди майже незмінні. Це може здатися перебільшенням, але чи не нагадує це фландеризацію?

Якщо ви хочете написати книгу, від якої неможливо відірватися, зосередьтеся на написанні потужного діалогу між вашими героями. Сьогодні хочу поділитися 6 важливими порадами щодо написання діалогів, які допоможуть вам створити міцний зв’язок із вашими героями та вашою історією.

Не всякий шлях простий. Не завжди все йде за планом. Не всі історії кінчаються добре. Але завжди може бути гірше.

Сьогодні ми поговоримо про те, хто такий дейтерагоніст у художній літературі, а також про розуміння ролі, яку він відіграє в історії.