Kinematografia. Frankenstein (1992) vs. Frankenstein (2025) (część pierwsza)
Myślę, że każdy słyszał o Frankensteinie Mary Shelley. Ale czy wszyscy go rozumieją? A co z kinem? No cóż! Zobaczymy!

Myślę, że każdy słyszał o Frankensteinie Mary Shelley. Ale czy wszyscy go rozumieją? A co z kinem? No cóż! Zobaczymy!

Цьогорічного Міжнародного дня боротьби за права жінок відходжу від традиції розповідати про якусь конкретну письменницю — на цей раз зібрала для вас добірку надзвичайно цікавих панянок, які публікувалися в одному з найвідоміших журналів фантастики та жахів, Weird Tales.

«У нашому світі існують сили, сильніші за людину й навіть за те, що ми звикли вважати непорушним. Чи вони добрі, чи злі — не має значення. Вони водночас і світлі, і темні. Між добром і злом немає чіткої межі.»

Коли ми згадуємо про стрічку Альфреда Гічкока «Психо», то в голові одразу виринає культова сцена вбивства Меріон у ванній. Таємнича постать перериває життя жінки ножем — і це далеко не просто так.

Ви часто ходите на пікнік? А може хочете затоваришувати із привидом та з'їсти разом паніні? Дівчата знову вирушають у таємну подорож. Куди цього разу приведе їх допитливий ніс?

Напів вигадана історія, напів вигаданої людини з напів вигаданого підрозділу.

Ваше світло дуже гарне. До вас хочеться прийти. Не вимикайте його прошу. Не будьте жадібними ви.

«Король у Жовтому» поставав як неймовірний витвір мистецтва, неймовірний настільки, що жодна людина не могла витримати тієї напруги, яку викликали слова. Здавалося, наче у тих словах ховалась есенція найчистішої у світі отрути.

Любителі жахастиків - ласкаво прошу, вразливі особи з тонкою душевною організацією і моралісти - прошу закрити статтю. І пам’ятайте, все це вигадки і плід моєї хворої фантазії, будь які збіги з реальними людьми або ситуаціями - випадкові.
Нігтями вона дерла складку на животі. Їй хотілось зробити щось таке... щоб мозок зрозумів як погано їсти!

Ми, на платформі ANews.com.ua, запускаємо літературний конкурс на тему Гелловіну. Запрошуємо всіх охочих прийняти участь.
Літні канікули у бабусі здавались звичайними — аж поки полями хтось не пробігся, несучи неприємності за пазухою. І що далі троє друзів занурювались у таємницю непроханного гостя, то глибше ставала тиша довкола.

Колись Клайв Баркер вигадав, відшукав — або його знайшли — ксенобітів. І з цього часу, ці дивні створіння задоволення та болю жахають, дивують, збуджують уяву не одного покоління читачів, письменників та художників.

Всім читачам та слухачам привіт! Сьогодні я вам покажу історію, яка сталася з двома тінями, яких я зустрів на вулиці, коли йшов до магазину. Одна тінь належала молодому хлопцю, а інша — старцю. Вони поводилися між собою як товариші, і це мене здивувало....

Огляд історії літератури жахів від її витоків до сучасності: ключові автори, жанрові трансформації та вплив горору на культуру в цілому.

Старий Ґрейвік — поселення, що загубилось серед холодних канадських лісів. У цей забутий Богом край приїхали троє: Джон, Кетрін та Елайджа. Вони хотіли дослідити легенди, відчути ліс, і просто втекти від цивілізації.

Якщо ви коли-небудь почуєте назву Мокряни — забудьте її.Це село прокляте, і будь-хто, хто перетне його межі, вже не повернеться тим, ким був.

Це продовження допису на тему лячних образів в горрорах. Почнемо ми з бодігоррору. Чим же він лякає? Насправді, все дуже просто...

Біснуваті творчі кицьки
один лиш біль.