Фантастика

Пригоди Белізарія на некронській планеті, проблеми Вовчих Списів, тетрарх Фелікс та несподіваний Вашторр. Переказ і цікаві деталі новинки Ґая Гейлі про архімагоса Коула.

Історія та бекґраунд з книги правил гри авторства Ґева Торпа, яка заклала основи знаної нині Інквізиції. У форматі звіту тут описано течії та фракції всередині Ордосів – з перервами на художні замальовки.

Вони йшли лабіринтом, де кожен поворот був ідентичний попередньому...

Сьогодні я пропоную вам зануритись в конфлікт, на фоні якого марвелівська громадянська війна виглядає як дрібна бійка за гаражами. Конфлікт, який розколов фанатську спільноту легендарної франшизи на ворогуючі табори. А також трошки дослідити історію цього всесвіту.

Вузька щілина виявилася лише вхідним шлюзом. Коли вони ступили всередину...

26.11.2175 року. Ті ж околиці міста

Корабель «Павук» вдарився об ґрунт із глухим металевим стогоном. Посадка була жорсткою, але безпечною. Тиша, що настала, була ще більш гнітючою, ніж попередній шум.

Рішучість Маркуса була заразливим, хоча й крижаним каталізатором. Ерік, попри шок від почутого, одразу перейшов у режим марсіанської «сітки» — час для емоцій минув, настав час для виживання.

Ерік дізнається правду про COROT-7b від Маркуса та жахається. Хто ж такі Легіон Гефеста? І чому вони знищили дім Маркуса?

Всім читачам та слухачам привіт! Сьогодні я вам покажу історію, яка сталася з двома тінями, яких я зустрів на вулиці, коли йшов до магазину. Одна тінь належала молодому хлопцю, а інша — старцю. Вони поводилися між собою як товариші, і це мене здивувало....

Я все життя бачив те, чого не бачили інші. І завжди мовчав… аж поки не зрозумів: мовчання теж має ціну. Ця історія – мій перший крок у світ, де межі стираються, а папір пам’ятає більше, ніж слова.

Крах цивілізації через Срібний Мор перетворив людей на "Порожніх". Естер, член спільноти "Пам'ять", вирушає в руїни, щоб знайти реліквії минулого. Її місія — боротьба за пам'ять світу, який помер, але не повинен бути забутий.

Фантастика у новелі "Перевтілення" не кричить і не ламає хід речей, вона мовчки лягає поруч із повсякденністю. Вона існує у тріщинах звичних речей, у поглядах, що вже не впізнають, у тиші, яка не очікує відповіді. Це занурення торкає не сюжет, а відчуття після нього.

Світ, який ми знали, не загинув у вогні. Він згас, як згасає вогонь в очах. Війна, що виснажувала нашу планету десятиліттями, залишила по собі не ядерні пустелі, а дещо набагато страшніше — хворобу, яку назвали Срібним Мором.