Каталог навігатор по фільмам 2000 року
Студія, очікування та реальність ("Битва за Марс")
Фільм був випущений студією Warner Bros. у партнерстві з австралійською компанією Village Roadshow.
2000 рік у Голлівуді неофіційно називали "Роком Марса". Конкуруюча студія Disney готувала свій блокбастер «Місія на Марс» (від Браяна Де Пальми), а Warner Bros. вирішила дати жорстку відповідь. Очікування від «Червоної планети» були колосальними. Студія найняла геніального рекламного режисера Ентоні Гоффмана (який мав зробити картинку неймовірно стильною), а також зірок першої величини — Вела Кілмера та Керрі-Енн Мосс (яка щойно стала суперзіркою після «Матриці»). Планувалося створити реалістичний, жорсткий, адреналіновий сай-фай трилер, який розгромить конкурентів.
Реальність виявилася фатальною. Студія програла "марсіанські перегони" у всіх сенсах. Фільм перетворився на виробниче пекло, затримався з релізом, вийшов абсолютно нудним і нелогічним, та став епічним касовим провалом, який знищив кар'єри кількох його творців.
Бюджет і касові збори (з урахуванням інфляції)
Зйомки проходили в пустелях Йорданії та Австралії, а також вимагали значної кількості комп'ютерної графіки (зокрема для створення робота-вбивці AMEE).
Бюджет: Склав 80 мільйонів доларів (і це без урахування десятків мільйонів на глобальний маркетинг).
Касові збори: У світовому прокаті стрічка зазнала ганебного краху, зібравши всього 33,5 мільйона доларів валових зборів. З них студія отримала назад трохи більше 16 мільйонів чистих відрахувань.
Перерахунок на теперішні гроші (станом на 2026 рік, з урахуванням інфляції від 2000 року):
Один долар зразка 2000 року сьогодні дорівнює приблизно 1,85–1,90 долара.
Бюджет: $80 млн = близько 150 мільйонів доларів сьогодні.
Касові збори: Світові $33,5 млн через інфляцію перетворюються на близько 62-63 мільйонів доларів. Для космічного блокбастера за 150 млн (у сучасному еквіваленті) це тотальна фінансова катастрофа.
Маркетингові стратегії та просування
Коли Warner Bros. зрозуміла, що отримала слабкий фільм, маркетологи намагалися врятувати його за допомогою агресивного "стильового" просування:
Експлуатація «Матриці»: Головною фігурою рекламної кампанії стала Керрі-Енн Мосс. На постерах і в трейлерах вона позувала у стильному облягаючому костюмі, що підсвідомо асоціювалося з її роллю Трініті. Маркетологи обіцяли глядачам таку ж круту естетику.
Фокус на роботі-вбивці: Розуміючи, що сюжет про вирощування водоростей на Марсі звучить нудно, трейлери змістили акцент на екшен-елемент — здичавілого військового робота AMEE (який за сюжетом переходить у режим "знищення ворога"). Фільм продавали як суміш «Чужого» та «Термінатора».
Приховування реального конфлікту: Реклама намагалася зобразити команду астронавтів як згуртованих героїв. Слоган звучав: "Не всі вони повернуться". Але чутки про реальні бійки на майданчику вже просочилися в жовту пресу, що створювало фільму токсичний імідж ще до прем'єри.
Розподіл прокату: США vs Світ
Каса розподілилася майже порівну, що свідчить про глобальне відторгнення картини:
Домашній прокат (США та Канада): 17,5 мільйона доларів (52%).
Міжнародний прокат: 16 мільйонів доларів (48%).
Спрацював "марсіанський фактор": на міжнародних ринках глядачі вже були ситі по горло фільмом «Місія на Марс» (який вийшов на півроку раніше і теж зібрав дуже змішані відгуки). За кордоном люди просто не хотіли йти на "ще один нудний фільм про Марс".
Прибутковість: Причини провалу та крах кар'єр
Студія Warner Bros. зафіксувала на цьому фільмі чистий збиток понад 60 мільйонів доларів (еквівалент близько 115 млн сьогоднішніми грошима).
Чому стався провал?
По-перше, втома від теми. «Червона планета» вийшла через 8 місяців після «Місії на Марс». Аудиторія вже витратила свої гроші на марсіанську тематику.
По-друге, абсурдний сценарій. Фільм намагався бути науковим, але його наука була сміховинною (інопланетні жуки-нематоди, які з'їли російський зонд і раптом почали виробляти кисень). Відсутність логіки та нудні діалоги вбили будь-який інтерес.
Вплив провалу на кар'єри:
Вел Кілмер (Галлахер): Цей фільм став фатальним ударом по його кар'єрі зірки категорії «А» (яким він був після «Бетмен назавжди» та «Сутички»). Його огидна поведінка на майданчику стала надбанням громадськості. Голлівудські продюсери офіційно визнали його "касовою отрутою" та актором, з яким просто неможливо працювати. Після 2000 року Кілмер більше ніколи не отримував головних ролей у великих студійних блокбастерах, поступово перейшовши у фільми категорії «Б».
Ентоні Гоффман (Режисер): Найбільша трагедія. Один із найуспішніших рекламних режисерів світу (який знімав для Nike та McDonald's) не впорався з его своїх акторів. Провал був настільки гучним, що Гоффман більше ніколи в житті не зняв жодного повнометражного голлівудського фільму. Індустрія зачинила перед ним двері, і він повернувся до зйомок рекламних роликів.
Том Сайзмор (Берченал): Його кар'єра вже йшла під укіс через проблеми з наркотиками, а скандали на зйомках цього фільму остаточно закріпили за ним репутацію неврівноваженої людини.
Керрі-Енн Мосс (Командир Боуман): Вона єдина змогла вижити після цього провалу без втрат. Її врятувало те, що вона паралельно знімалася у сиквелах «Матриці», і її статус тримався на ролі Трініті, а не на ролі командира марсіанської місії (до речі, за весь фільм вона майже не перетинається з іншими акторами, оскільки за сюжетом залишається на орбітальній станції).
Реліз та конкуренція
Фільм вийшов у прокат 10 листопада 2000 року. Конкуренція була вбивчою. «Червона планета» стартувала проти шпигунського екшену «Ангели Чарлі» (який домінував у прокаті другий тиждень) та військової драми «Люди честі» з Де Ніро. А ще через тиждень вийшов «Грінч — викрадач Різдва» з Джимом Керрі, який просто зніс «Червону планету» з розкладу всіх кінотеатрів. Фільм дебютував на жалюгідному 5-му місці.
Оскари та антипремії
Про Оскари мови не йшло. Проте стрічці пощастило уникнути номінацій на антипремію «Золота малина» з тієї ж причини, що й «Надновій»: у 2000 році всі антинагороди забрав Джон Траволта та його «Поле битви — Земля». Фільм Кілмера залишився у тіні як просто нудний і збитковий, але не настільки "культово поганий", щоб отримати антипремію.
Цікаві факти, зйомки та контекст
Фізичні бійки та ненависть акторів: Зйомки фільму увійшли в легенди через абсолютну, неконтрольовану ненависть між Велом Кілмером і Томом Сайзмором. Одного разу Сайзмор попросив студію відправити його велотренажер до Австралії на зйомки. Кілмер оскаженів, кричав: "Я тут зірка, чому йому привезли тренажер, а мені ні?!". Сварка переросла у фізичну бійку. За словами Сайзмора, Кілмер жбурнув у нього 20-кілограмовий блінець від штанги (ледь не вбивши його), після чого Сайзмор вдарив Кілмера в обличчя. До кінця зйомок актори відмовилися розмовляти один з одним. Усі сцени, де вони мали бути разом у кадрі, знімали за допомогою дублерів: Сайзмор розмовляв із потилицею дублера Кілмера і навпаки. Режисер був безсилий.
Крутий робот AMEE: Єдине, що критики і глядачі одностайно хвалили у фільмі — це дизайн та реалізація робота AMEE (Autonomous Mapping Evaluation and Evasion). Це була складна комбінація практичних аніматронних моделей і високоякісної CGI-графіки. Багато хто зазначав, що робот-пантера грав краще і виглядав цікавіше, ніж більшість живих акторів у стрічці.
Смішна наука: Фільм жорстко розкритикували вчені. Найвідоміший "ляп" фільму — сцена, де на поверхні Марса починається пожежа. Хоча за сюжетом комахи виробили там трохи кисню, його концентрація та тиск на Марсі ніколи б не дозволили вогню горіти на відкритому просторі. А ідея про те, що комахи з Землі з'їли російський марсохід "через нестачу їжі", викликала у критиків гомеричний регіт.
