Олесь Бердник «Хто ти?»
У своїй книзі «Хто ти?» Олесь Бердник демонструє свій унікальний стиль поєднання наукової фантастики, філософських роздумів та пошуку духовного.
Не знаю чи зрозумів я всі сенси цієї книги, тому що автор вклав в цю книгу не тільки фантастичну історію, а ще й роздуми про життя, самопізнання тощо.
Олесь Бердник створив не стільки художній твір, скільки духовний шлях, яким кожен з нас проходить під час читання і навіть після, коли книга вже закрита, а серце ще вібрує від прочитаного.
Це роман про пошук себе у світі, що пережив війну, зраду, нищення і спустошення. Але головне: про пошук себе в умовах внутрішньої пустки, коли навіть найяскравіші ідеї здаються марними, а краса безсила.
Події розгортаються в українському селі XX століття, у період Другої світової війни та післявоєнного ладу. У центрі — музика: її творча сила, здатність трансформувати людину, простір і час.
Атмосфера книги захоплює. Локації в автора це простір, у якому можна чути, як дихає земля, як плаче старе дерево, як виблискують зірки під склепінням втраченої надії тощо.
Дивовижна мова автора проста й поетична. Мені здалося що книга насичена реченнями - символами, реченнями - образами, реченнями - сенсами. Автор дивиться в саму суть людини та намагається передати своє бачення читачу.
Головний персонаж Микола Горенко. Мислитель, який бачить мелодії у всьому — у шелесті листя, у дитячому сміху, у шепоті ночі. Його внутрішній світ багатий: поєднання інтелекту і чутливої духовності. Ідеаліст, який щиро вірить у силу мистецтва.
Микола не байдужий до старих пісень і звучання природи. Він завжди в пошуку єдності: між минулим і сьогоденням, між особистістю та громадою.
Він мріє про Україну, яка «співає і молиться», але потрапляє в сіре поле байдужості. Але саме з цієї кризи народжується Симфонія, яка стає його відповіддю на запит «Хто ти?»
Микола не герой у традиційному сенсі. Він не махає шаблею, не веде за собою людей. Скоріше його боротьба внутрішня. Від цієї боротьби залежить доля світу. Боротьба за гармонію світу, за гармонію у серці, за гармонію у творенні.
Мені здалося, що кожен герой у творі не лише персонаж історії, а й носій сенсу.
Оленка — це ніжність, відданість, пам’ять. Вона, як муза. вчителька, що творить нове покоління, не дає загаснути іскрі.
Дід Василь. Це жива пам'ять народу. Його пісні колодязь культури, яка вижила, хоч і ледве дихає.
Сергій — темний персонаж. Образ того, хто не шукає себе, бо боїться знайти. Його шлях : зрада, агресія, самознищення.
Євген. Учитель молодший за Оленку, інтелектуально близький Миколі; у ньому проявляється інший тип прихильності: повага, співчуття, прагнення співпраці. Він поєднує в собі розуміння, співпереживання, вірність світлу навіть у темні часи.
Навіть музика в цьому романі виступає не фоном, а повноцінною дійовою особою. Вона оживляє, розриває стіни, торкається тих струн, які давно мовчали.
Бердник переконує читача, що музика це слово, яке не може збрехати. Там, де мова марна, де політика глуха, де страх сильніший за волю — музика залишається останнім вогнем.
Кожен персонаж відображає частину великого запитання «Хто ти?». Одні — відповідь, другі — помилку, треті — попередження.
Читаючи цю книгу, я не раз зупинявся, щоб вдихнути глибше, осмислити прочитане. Я відчував силу і водночас тишу. Було відчуття, що книга шепоче прямо в серце.
Це не просто художній твір. Це освідчення в любові до України, до її пісень, до її гір і трав, до природи загалом, до її дітей і предків.
Музика, пам’ять, мова виступає як щит. Це корінь, без якого дерево гине. І саме про це Бердник сказав ще десятки років тому.
Це твір про людську сутність, призначення і пошук себе у часи травми, руйнації, відродження.
У романі немає глобальної війни — але є війна за душу людини. Війна між мистецтвом і споживацтвом. Між глибиною і поверхнею, пам’яттю і забуттям.
Бердник пише щиро, емоційно. Книга потребує зосередженого читання. Вона не для швидкого споживання, радше для повільного осмислення.
А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат на ресурсі https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#Хроніки_Книголюба #Олесь_Бердник #відгукнакнигу #українські_письменники #українське_фантастика
