Загинув вікіпедист Юрій Лущай
Під Бахмутом у кінці березня загинув український історик і адміністратор російськомовного розділу Вікіпедії Юрій Лущай, вояк ЗСУ.
Випускник "Літосвіти" весни 2017 року, ось уже який рік "письменник-початківець". Колись вів на ЖЖ блог "Наша писемність". Маю сторінку на "Аркуші". Кнопка "підтримки" працює. ;-)
Під Бахмутом у кінці березня загинув український історик і адміністратор російськомовного розділу Вікіпедії Юрій Лущай, вояк ЗСУ.
Текстологічна група “Сократ”, яка з 2016 року працює на громадських засадах над українськими перекладами науково-теоретичної класики, запрошує до співпраці. Зацікавленим писати на адресу [email protected]
Курси “ЛітОсвіти” вирішили видати збірку творів своїх випускників. Видання сформовано через конкурсний добір, тому містить виключно якісну прозу. Зокрема там відсутня моя писанина, зате є тексти 20-ти достойників.
Десь місяць-два тому побачив в інтерфейсі Вайбера вираз “зникомі повідомлення”, що є очевидним плодом забобону щодо -уч-/-юч-. Розмірковуючи в рамках пропонованого пуризму (який я не підтримую) слід зазначити, що це доволі незграбна заміна “зникаючим”...
Власне, це так. Інколи складається враження, що українців по-справжньому хвилює єдине питання: мова. Сайт, який ви зараз читаєте, лише підтверджує цю закономірність, хоч це й банально, тупо й нецікаво. Але так є. Чому?
Останнім часом нам уперто нав'язується одна думка: мовляв, анонімний інтернет нині не в моді, це все застарілі технології, фейсбук не анонімний, тому він кращий за все на світі, і т. ін.
Кожна країна має свою форму політкоректності. І якщо білим американцям має бути соромно за те, що вони білі, то українська політкоректність вимагає відчувати сором за любов до України. Іншими словами, за патріотизм. 23 березня 2011.
…І, боже вас збережи, не читайте до обіду радянських газет. - Гм... Але ж інших нема? - Ось ніяких і не читайте.
Під українським тут і далі ми будемо розуміти український за мовою, а не географічно. Сайт узагалі є явищем екстериторіальним, і, скажімо, нема нічого дивного, якщо місце перебування власника та відвідувачів сайту, його мова та доменне ім'я зовсім не пов'язані між собою.
Один мій інтернет-знайомий, котрого я глибоко поважаю, мав колись цікавий блог. На жаль, платформи, на якій той розміщувався, давно вже нема. Тож я вирішив урятувати деякі із заміток, розмістивши тут, звісно, зі згоди автора.