Новини стосовно Проекту Постанови про припинення використання шрифтів російського походження в роботі Верховна Рада України - Комітети ВРУ надали свої висновки.
Орфографізм — вплив орфографії на вимову. На Заході його ще звуть ефектом Бубена (Бубна?).
Нещодавно Національна комісія зі стандартів державної мови розродилась дивними рекомендаціями щодо перейменування низки українських міст і селищ. Дивними, бо в них комісія здебільшого зазіхає на питомі українські назви, як-от Запоріжжя.
Добрий день, Українці. Сьогодні я хочу вам розповісти про проєкт української латинки за авторством Максима Прудеуса. Ми розберемося чи вартий він вашої уваги, які є переваги у переході нашої писемності на латинку і найпоширеніші аргументи проти цього.
Як на мене, їдишна етимологія слова “кіпіш” неправдоподібна. Вважаю, що це слов’янське “кипіж” (відповідно “кипежу”), себто кипіння > бурлхивість > заворуха. Потрапило в російську через суржик українських портових міст. Може бути як власне українським, так і болгарським словом.
В останні дні стало модно писати Казахстан через дві К (Казакстан). Насправді таке написання не відповідає вимові оригіналу. Назва країни казахською звучить приблизно як Казагистан [ҚАЗАҒЫСТАН]. Раніше так і писали старою латинкою і арабицею. Звідти й російське Х ([ɣ]~[χ]).
Передачу OE, Ö, EU українським Е багато хто вважає простим вирівнюванням із російським факультативним Ё, а тому принципово, попри досі чинне правило, пише ЬО. Однак, як часто буває в українсько-російських паралелях, за графічною схожістю криється значна фонетична різниця.
Український мовознавець Євген Михайлович Грицак ілюструє те, про що я давно торочу: парою до суфікса -ець є не лише -иця, але й -ниця.
Пандемія коронавірусної хвороби зненацька актуалізувала роками ігнороване питання китайсько-української транскрипції. Надто, вона збіглася в часі зі спробами реформи і «контрреформації» в китаїстсько-перекладацькому середовищі.
Для української мови є значущими категорії дзвінкості/глухості та твердості/м’якості. Саме вони є орієнтирами для українських мовців — не гортанність.
Суперечка «в/на Україні» стара, як світ, і нині мало кому цікава. Зараз кожен росіянин і українець знають, що Пушкін писав «в Україні», а Шевченко — «на…». Тож кожен вперто стоїть на своєму, маючи за спиною авторитет традиції й/або граматики.
На українській Вікіпедії у черговий раз намагаються виправити помилки українського кінопрокату: стаття про фільм «Доказ смерті» без обговорення була перейменована на «Невбиваний».
Багато прихильників тикання називають фикання російським. Звісно, звук [f] був погано представлений у простонародній мові, але разом з тим простонародні імена, що мають П, Х, В, ХВ на місці грецької фіти, чудово свідчать, що фикання було притаманно українському книжництву.
За взірцем «кораблетрощі» в 2012 році постало слово «авіатроща», яке стрімко завоювало популярність серед журналістів. На сьогодні воно має понад 90 тис. вживань.
Допис спеціально для прихильників відродження «репресованого більшовиками» слова «жид», котрі часто посилаються на польську практику.
Майже непоміченими лишилися зміни правила вжитку дефіса. Однак саме вони видаються найбільш нелогічними в новій редакції правопису: компакт-диск, але вебсайт, але інтернет-видання; генерал-адмірал, але контрадмірал.
Одним із найбільш суперечливих місць нової редакції правопису є параграф, що стосується фіти/тети.
Аматор мовознавства
