Оригінально публікація на WordPress від 19.03.2023.
Кину пару слів у багаття старої пуристської суперечки щодо слова “учбовий”.
Українсько-російський словник В. Дубровського та І. Стеншенка (1909 р.) знає українське слово “учба” і перекладає його як “ученіе”.
У Записках дніпропетровського університету народної освіти 1927 року паралельно використані прикметники “навчальний” та “учбовий”. Явно з семантичним нюансом: “навчальний момент”, але “учбовий план”. Себто можна припустити, що навчання продуктивне, а учба — це суто перебіг процесу. Щось подібне є в російській термінології: “учёба” та “обучение” — не тотожні поняття; перше позначає діяльність учня, а друге — вчителя.
Схожі дублети не рідкість. Згадайте “громадський транспорт” і “суспільне надбання”, які обидва “общественные” російською. За наявності бажання завжди можна вигадати термінологічну різницю і так само її проігнорувати. Нині в українській мові поняття “учебный” и “обучающий” зазвичай не розрізняють. Чи правильно це? Питання не мовознавче. Якщо педагогічна термінологія потребуватиме розрізнення, то чому б і не розрізняти? Вже маємо приклад із поверненням оглаву в книжній справі. Головне розуміти, що зникнення якогось слова з термінології не означає, що воно русизм. Інколи справа в надмірності.
