Вірш “Мої пташки“
Що жорстоке є у людини? Зрада? Так це дуже боляче, якщо вона не твоя. А якщо зрада самому собі, то кому боляче?

Що жорстоке є у людини? Зрада? Так це дуже боляче, якщо вона не твоя. А якщо зрада самому собі, то кому боляче?

Тут історія тих кого не бачать люди, але забезпечують наш спокій. Ангели, духи, в минулому всі люди, але наші герої це діти які крім того що вижили.. Вони стали опорою для тих хто немає на кого покластися Та перше історія з майбутньої збірки 'в обіймах твоїх квітів'

В Україні читач має великий вибір, коли йдеться про поезію.
«Останній» потяг додому відправлявся з одної з цих станцій, що вже виходили на велику залізницю, але все ще залишались в «малому» колі стацій. Міста переферії, міста на рубежі залізниць. Кінці та початки історій, що сталися тут.
Огляд на прочитану книгу української авторки Світлани Стольник "Літературна кав'ярня"

Новий літературний подкаст про літературу та письменництво для дітей та підлітків

У вірші я пишу про той момент коли ти розумієш що минулого миру вже немає, і хоч темрява в душі, та чекаєш на мирний літак у небі все ти.

Про літературу говорити завжди складно. Література — поняття взагалі складне. Коли дехто в школі намагається спрощувати курс літератури, позбавляючи програму знакових творів або коректно оминаючи деякі факти з біографії письменника...

Скільки разів ви шукали нові голоси в довгих списках премій?
Темп і ритм — це серце історії. Не плутай їх із швидкістю читання — це не про те, як швидко гортають сторінки. Це про те, як твій текст дихає.

Цей вірш про те що не завжди ми можемо зрозуміти людину по тому що ми бачимо, й історія того чому я його написав.

Ви думаєте казочки бувають лишень про принцес? Про пухнасті рожеві хмаринки? Ні, є і про лісову мафію, детективів та ті почуття які є сильнішими за все і тих хто чемно оберігає ті почуття в середині сірого серця ❤️🩹

Чи може відьма кинути демона на напризволяще одного в лісі? Так. Якщо ти вредний, розпаскуджений демон який впертий як баран, а от вродливий як Аполлон.

Історія про Мавку та її долю в лісі де панують свої правила та закони.

Я думаю про тебе із насолодою, бажаючи зараз бачити твоє миле лице із кольоровою петлею із цупкого серпантину на шиї. Думаю і мовчу, облизуючи сухі потріскані губи. Як ти страждаєш!..

Що ви знаєте про армійську авіацію? Про авіацію піхоти? Певно, більшість навіть не задумується, наскільки це окрема та закрита спільнота людей, що абсолютно і до нестями закохані у свою справу. Спільнота особлива, незвичайна та абсолютно незамінна.

Марійка з міста-герой Охтирка
Короткі записки про прочитане