«Як писали класики» - книга, яка не тільки може, а й повинна стати настільною для кожного, хто пише і прагне розвиватися творчо, книга, до якої варто повертатися знову, щоб відшукати та спробувати втілити на практиці рецепти успіху.
Іноді книга приходить у наше життя не просто як історія на вечір. Вона стає тихим простором, де можна зупинитися, впізнати власні почуття й побачити: те, що відбувається всередині, має назву і сенс.
Іноді ми майже нічого не знаємо про прабабусю: не пам’ятаємо дат, не маємо листів, не знаємо, про що вона мріяла. Але вдома залишається її каблучка, намисто, вишита сорочка або стара скринька. Варто взяти цю річ до рук — і сухе слово «предки» раптом стає особистим.
Ідеї для маленької аудіовтеча, коли о 16:30 уже темно, за вікном щось між дощем і життєвою кризою 🍂
Це щоденник лисиці-психопатки, яка втекла від соціуму, але забрала з собою всю свою шизофренію.
Привіт, мої любі! Я знову тут, і я знову порушила свою урочисту обіцянку не читати Христину Холод. Так, я слабка.
Вона була не така як інші дівчата, тож "Аркан вовків" їй не сподобався, бо там було надто мало жінок. Або аналітичний есей про те, що найбільш популярне українське фентезі насправді далеке від ідеального.
Літо того року видалося таким, що навіть чортові, мабуть, кортіло залізти в холодну криницю й не вилазити звідти до перших осінніх дощів.
За образом ідейного лідера та палкого письменника ховалася людина з глибоким болем. Маловідома сторона життя Миколи Хвильового: розлука з рідною донькою Іраїдою, великий білий рояль на вулиці, любов до падчерки Любистку та останній передсмертний лист.
Дівчатка, мої любі, я сьогодні просто в шоковому стані й зовсім не можу триматиемоції в собі! Ви ж знаєте, наскільки сильно я люблю затишні, глибокі історії,тому свято вірила заявленим тегам і готувалася читати шикарнукіберпанк-романтику!
Василь Стус — аспірант Інституту літератури, який 1965 року підвівся в кінотеатрі «Україна» на знак протесту й помер у таборі 1985-го. Стаття про те, як його вірші, написані в неволі, стали класикою, яка пережила заборони.
Про материнську любов написано багато. Та за звичними словами про її силу легко не помітити щоденної втоми, тривоги й самотності матері. Особливо тоді, коли її дитина потребує постійного догляду, а допомоги бракує.
Затуманені вранішні поля. Розмокле опале листя вздовж лісопосадок. Напів порожня електричка — та сама, з Рівного на Львів. Уже н-ний шахед, що залітає на Волинь через Деражне або Нетішин. Три книги в рюкзаку — дві Москальцеві, одна Соломії Павличко.
#kalamarprodigi #УкраїнськаФантастика #SciFiUkraine #Після1000Років#Бабай Куди подати твори молодим авторам, актуальні питання та когку3рси
Валерій Пузік — мінометник «Фінчер», художник-дизайнер, писав блокноти на Майдані й книжку для сина. Стаття про те, як його подвійна оптика дозволяє фіксувати війну не як хроніку, а як свідчення конкретного стану.
Карпатський опришок
нехай мої мрії лишаться тут
Про аудіокниги та медіа 🎧
