Вони хочуть помститися: за згублене життя, за соціальну нерівність, а дехто взагалі всьому людству. Їхні бажання, помисли і дії сплелися у вузол життів, з яким доведеться розібратися Анджею Тхоревичу, чаклуну Багряного шабашу, щоб зберегти хитку рівновагу між живими і мертвими.
Трохи розкажу вам про слов'янську істоту Блуд.
Як здолати озлоблену відьму, яку ти вважав сільською недоучкою? Що робити при зіткненні з жахливим монстром, якого створили звичайні люди? І чи далеко падає яблучко від проклятої яблуні?
Що гірше - народитися злом чи стати ним? Які секрети приховує звичайна сільська родина? І яке моторошно зло промишляє на хуторі, що навіть водяний з русалками бояться його?
Багряний шабаш розслідує зникнення дітей в сільскій глушині, ще не знаючи, з яким ворогом зведе їх доля.
Ранок в гостинному домі, як і селі почався з першими півнями. Вілена лежала на краю ліжка. Вона вже не спала. За дверима було чутно метушню. Помічниці господаря прибирали і готували сніданок.
Троє мандрівників їхали по дорозі. Ранок був далеко позаду , день наближався до вечора.
Кам’яна Могила… Стоїть вона над степом, мов велетенський древній звір, що задрімав у віках, і тільки вітер, кружляючи поміж її розколотих каменів, шепоче легенди, які ніхто не сміє переповісти. Говорять старі люди, що час тут не такий, як у світі людському.
Колись, у давні часи, коли світ ще не був поділений між добром і злом, жила собі стара жінка, яку люди називали Бабою Громівницею. Вона мешкала на краю села, у хатині, що світилася дивним теплим світлом навіть у найтемнішу ніч.
- Ти куди це? А ну стій я тобі сказав! Куди це ти з мотузкою подався? Ти що це надумав? Степан зупинися, накоїш лиха! От чортів син, коли потрібно він мене звісно не бачить та не чує, а коли я нишком у хаті хочу вкрасти окраєць хліба, так одразу Домовик, Домовик.
Хто хоч раз ступав на Чернечу Гору в сутінкову годину, той відчував — тут панує сила, невидима, але незламна. Старі люди шепочуть, ця гора стоїть під охороною істот, яких не може побачити людське око. Вони тут віддавна, ще з тих часів, коли тіні були довшими, а світ — молодшим.
Ранок у мандрівників розпочався зі сходом сонця. Куди приведе їх дорога. Кого ще вони зустрінуть на своєму шляху.
Продовження подорожі Вілени і Вирослава . Чим обернеться їх ночівля в лісі .
Саме ніч завжди несе загрозу не тільки таємничістю, а й тим що саме в цю частину дня усі злі істоти наважуються виходити зі своїх сховів та отримують свою силу. І це час не для благочестивих людей.
Продовження подорожі Вілени в чарівному лісі. Куди ж її приведе Вирослав ?
Перша глава оповідання натхненного українською міфологією.Це тільки початок .
Всюди чую любий глас Клик життя могучий Весно, вітре, люблю вас Гори, ріки, тучі! Люди, люди! Я ваш брат Я для вас рад жити Серця свого кров’ю рад Ваше горе змити А що кров не зможе змить Спалимо огнем! Лиш боротись значить жить
Та, що оживлює давні міфи.
