Розділ 6, в якому Анджей спочатку вляпується в своє минуле, а потім в чергову бійку. Читач ж може дізнатися про новий вид нечисті, мертвих соціалистів, а потім зрозуміти, чому Ян - вожак.
Розділ 4, в якому читач може познайомитися зі Школою, де проходить життя і навчання наших героїв, з Майстер - їх неймовірною наставницею, і пані Потоцькою, яку бояться більше. ніж чорта.
3 розділ, в якому головний герой згадує своє мальовниче минуле і трішки філософствує, та його перериває счастливе воз'єднання сім'ї Розумовських. Серцеїд в черговий раз демонструє, за що саме його тримають в Багряному шабаші, а Христина - чому в неї титул кращого школяра.
Розділ 2, в якому Анджей Тхоревич корчить з себе бойового чаклуна з очікуваним фіналом, а читач може трохи пофілософствувати на теми моралі і зла.
Початок всієї саги Ш.П.Д.К., в якій читач може познайомитися з Багряним шабашем і заодно зрозуміти за які такі заслуги головний герой отримав прізвисько Тхір.
Вони хочуть помститися: за згублене життя, за соціальну нерівність, а дехто взагалі всьому людству. Їхні бажання, помисли і дії сплелися у вузол життів, з яким доведеться розібратися Анджею Тхоревичу, чаклуну Багряного шабашу, щоб зберегти хитку рівновагу між живими і мертвими.
Як здолати озлоблену відьму, яку ти вважав сільською недоучкою? Що робити при зіткненні з жахливим монстром, якого створили звичайні люди? І чи далеко падає яблучко від проклятої яблуні?
Що гірше - народитися злом чи стати ним? Які секрети приховує звичайна сільська родина? І яке моторошно зло промишляє на хуторі, що навіть водяний з русалками бояться його?
Багряний шабаш розслідує зникнення дітей в сільскій глушині, ще не знаючи, з яким ворогом зведе їх доля.
В той день я так і не вполював самостійно жодного звіра, що було досить прикро, але чи то діяв якийсь закон невезіння, чи то події ранку так на мене подіяли, але з наближенням вечора, з кожною годиною і нахилом сонця до горизонту, я почав почувати себе дивно,.
Світ страждає від хвороб, голоду і жорстокості, люди покидають свої домівки і кочують в інші краї, допоки проповідники твердять про еру темряви, яку насувають древні боги.
“Привіт друзі, давно мене тут не було, але я повернувся, тож я хочу представити вам щось типу оповідання в жанрі дарк-фентезі, чекаю на ваші відгуки“
Як я і думав, дідусь був страшенно злий, коли я підбіг до нього, він схопив мене за барки і почав трясти.
Мої кроки гулко відстукували по мокрій бруківці. Вулиці були темними, і лише світло повного та коричневого як мед місяця освітлювало мій шлях.
Прокинувся я раніше дідуся, ще й не почало світати. Я вирішив тихенько вийти на вулицю і пройтися недалеко від будинку.
Амбассадор УДК
