Бодай генерали Нової Антиохії та серани єретиків часто не зважають на окопних паломників, маючи тих за неорганізований набрід, роки жорстоких боїв та болісні уроки передової зробили з них напрочуд ефективну силу Великої війни.

Святині анахоретів – металеві велети до п'яти метрів заввишки, живі вівтарі війни, практично невразливі до будь-яких пошкоджень. Появу їхню на полі битви провіщають клуби диму з дизельного двигуна та гучне сурміння молитов.

Лютує війна супроти рабів Пекла, і дивні видіння мучать благословенних Небесами вірян по всій землі. Посланці Божі дарують праведникам та праведницям одкровення. Мічені стигматами сестри священних орденів з повеління ангелів беруть до рук меча й хреста.

Бойові біологи передусім належать до Папської служби біологічної війни. Султанат також має схожих учених, щоправда там ними стають невдалі учні-алхіміки Школи дев'яноста дев'яти імен аль-Бістамі.

Жодне формування на службі вірних народів не уособлює бойову міць Великої війни подібно до механізованої важкої піхоти. Практично невразливі її механічні обладунки, зведені на основі геніальних та осяяних провидінням трудів святого Мефодія, творця славетних святинь анахоретів.

Вже три сотні років князівство Нова Антиохія, осердя Церкви та вірян, непохитно стоїть попід тінню самої Брами Пекла. Воно – домівка всім сподіванням, мур на шляху єретичних орд та перша лінія оборони супроти диявольської міці. Якщо Нова Антиохія паде, з нею згине увесь Левант.

Задовго до того, як чорні кораблі єретичного флоту замайоріли на обрії Ейре, перші етапи страшного задуму вже прийшли у дію. Заккур, невірний володар морів та командир майбутньої армади вторгнення, давно плекав наміри захопити Смарагдовий острів.

Більшість колишнього давнього царства Єгипту нині животіє попід Тінню Пекла та залізною рукою прислужників Князя Жадоби, який споконвіку марив багатствами всього континенту...

Від дня гріхопадіння кордони між світами поволі танули. Коли гріх занапастив досконалий Божий порядок, створіння Пекла змогли втекти зі своєї нікчемної в'язниці, де гибіли засуджені за повстання проти Ягве.

Екрон вирізняється навіть з-поміж проклятих шістдесяти шести інфернальних володінь. Його цураються що смертні послідовники Пекла, що слуги Двору. Жоден куточок земний не подобає на криваву скверну Пекла так близько, як це гнильне місто Повелителя Мух, Вельзевула.