З-поміж усіх тих, хто допомагає вірним боротися супроти сил Пекла, ледве знайдеться важливіших за чернечий орден менделістів. Їхні невтомні дослідження благословенної трансубстанціації сотворили чимало втілених див, причасників та шанованих понад усе святих Паладинів. Попри це, деякі більш фанатичні фракції Церкви вважають труди їхні зарозумілим втручанням у досконалий божий задум. Тільки менделістам законом дозволено створювати подібних істот, однак потреби у причасниках на полі битви значно перевершують здатність ченців витворювати життєздатних воїнів. Окремі ходи паломників, силуючись задовольнити ці потреби, творять власних причасників у несанкціонованих лабораторіях, прихованих подалі від допитливих очей. Творіння причасника потребує зразків плоті й крові одного з Мета-Христів – унікального ресурсу, що практично неможливо здобути. Зазвичай подібні зразки нечисті або заплямовані, а тіла добровольців, що приймають їх, зазнають стрімких та неконтрольованих мутацій, які призводять до повної мук смерті. Однак ті, хто зрештою виживає, стають велетенськими, надлюдськими істотами, обдарованими неймовірною силою та ледь чи не безсмертям.
Колись Послідовність святого Альберта Великого була паломницькою сектою, що жадала приєднатися до менделістів. Щоправда після того, як вони пограбували священні гробниці міста Ватикан у пошуках святої плоті на підношення монахам, їх хутко вигнали із Риму. Відтак рушила Послідовність до Святої Землі та дорогою збільшила свою чисельність, адже поглинала інші паломницькі ходи й поневолювала тих, хто мав божественне знання алхімічних наук, на службу своїй фанатичній меті.
Глибоко в покинутій ущелині Ґійомового Проходу, на землях практично непридатних до життя через газові бомбардування та живий колючий дріт, звела Послідовність лабораторію-храм на ймення Віварій та розпочала Велику Працю. Там досліджували учені алхімічне плетиво метанауки, щоправда перші творіння їхні постали жаскими образами Богові та скидалися радше на почвар з нижчих кіл Пекла, аніж щось небесного ґатунку. Замість таких істот винищити, паломники випускали їх до пустища навкола лабораторії в ролі додаткового захисту від сторонніх. Однак із кожним дослідом дізнавалися вони щось нове та підступалися ближче до омріяної абсолютної форми причасника – власного Паладина, вільного від кайданів святих воїнів попід фортецею Сант-Анджело.
Настільки велику потребу мали вони у плоті та крові Мета-Христів, що неминуче хтось дізнався би про їхні зусилля. Саме так і сталося, коли пророки війни святого Мефодія спіймали паломника Послідовності, який намагався утекти з Нової Антиохії із вкраденими реліквіями крові. Після ретельного допиту вибив їхній відьмопал з каятника зізнання, і негайно рушили вони покласти край богохульствам Послідовності. Близ ущелини на північ від Батемоліна зазнали вони нападу потворних чудовиськ, що чатували довкола втаємниченої лабораторії. Сповнені праведного гніву, паломники Мефодія пробилися досередини та побачили незліченні жахіття, що зростали в амніотичних баках, а також членів Послідовності, які ставили іще огидніші досліди на власній плоті. Нажахані, піддали вони Послідовність мечу й небагатьох вцілілих вигнали назовні, де зустріли ті лють власних кошмарних створінь. Очистили Віварій полум'ям та кинули напризволяще, однак не знав ніхто, що Велика Праця Послідовності залишилася прихованою у секретній камері під землею. Замкнена вона, але досі еволюціонує, досі росте.
