Творчість

Я прокинувся у човні, без весел, без сенсу, без пристрасті. У руках тримаю емальований кухоль з надщербленим краєм, всередені дзвенить декілька монет. Де я? Коли я? Бачу горизонт: сіре та чорне, що з цього небо, що вода?

Це Божевільна комедія! Данте дисидент, на ньому 7 пекаторумів. Парфуми Беатріче—лавандовий лікер. Вергілію, допиши Bukolikos!

Я кретин: на її лівій щоці сім родимок, якби я провів лінію між ними, то вони точно утворили фігуру у вигляді сузір'я Великої Ведмедиці, колір її очей схожий на розпечене скло. Я запам'ятав і вловив усе, окрім найважливішого, життєво необхідного. Я не запам'ятав її імені..

Це часто трапляється в офісних туалетах, люди кричать, б'ються в злісній агонії, рвуть на собі волосся і мнуть наглажені огидні сорочки.

Я давно чекаю цієї зустрічі. Від мене тхне парфумами та цигаретним димом, у моїх руках конденсує пляшка досить смачного охолодженого шампаню та квіти, які я придбав на останні збереження.

5 травня 1907 року дім вчителя з Чернівців Дмитра Макогона пронизав дитячий крик. Власне народилась його перша та єдина донечка – Дарія Макогон.

Я не бачу сенсу в тому, що відбулося між нами. Інакше, не знаю нащо ми кохались на АЗС під Харковом. Інакше, можу сказати, що страждав даремно, наче просто аматор драми. Наче єдине, що влаштовувало б мене, це повідомлення від тебе, з текстом "сумую".

Я б закохався у тебе, якщоб ти була джазом. Грав би найкращі соло на міді. Пив би бурбон та запалював цигарки струнами. Танцював би прямо на сцені, у дорогому смокінгу, з найщасливіщою усмішкою за все життя.

У вечір втомленої середи вперше пішов сніг. Також вперше, я забув вдома пачку запашних цигарок, а купити нову—було якось не комільфо. Хочу також зазначити, що у мене був паскудний настрій, я збирався весь вечір свердлити поглядом пусті келихи чи склянки.