Друкарня від WE.UA

Від імені кого звучить ваша історія? Автор, головний герой, невідомий лиходій чи велике міксування? Як обрати головний голос книги?

Якщо простежити історії минулого, то зазвичай проблем не виникало. Традиційною була розповідь від імені автора, який знає про всі думки головних героїв та визначає їх дії. Сьогодні, цей спосіб все ще актуальний, але письменники часто практикують інші формати, намагаючись змінити акценти в літературі.

Власне, в цій статті ми поговоримо про головний голос історії, тобто того, хто її представляє.

Автор знає все!

Як я вже згадала, почнімо з найбільш звичного для нас способу: історія подається голосом автора. Він має доступ до думок кожного з персонажів і легко нам їх показує.

Переваги: необмеженість – автору здатен показати всіх, без прихованих сцен та ширм. Йому відома абсолютно кожна частинка історії.Недоліки: історія не сприймається крізь призму особистої  присутності – тут я маю на увазі те, що автор відокремлений від своїх героїв, він лише оповідач, поза системою, що може слугувати бар’єром для більш близького розуміння героїв.

Коли такий метод корисний?

Як на мене, такий метод найкраще підходить для багатосюжетних історій з великою кількістю персонажів. Тоді доступ до кожного героя полегшить розуміння історії.

Герой говорить за себе та інших

Такий спосіб став загальновживаним в сучасній літературі. Герой розповідає, ніби ділиться власною історією. Якщо справа заходить за любовні історії, таких оповідачів може бути двоє, де розповіді від їх імені чергуються (цей спосіб активно використовується в букток-хітах).

Переваги: створює близькість між читачем та оповідачем, де оповідач ділиться своєю історією; через подачу від власного імені (від першої особи), сприймається/читається легше.Недоліки: охоплює лише те, що відомо героєві, за ширмою лишається значна частина інформації.

Для чого підходить?

Для історій з невеликою кількістю персонажів та сюжетних ліній; історій, які концентруються на головному персонажеві, який зазвичай її й оповідає.

Тут ще згадаю градацію «відкритості»

Не шукайте цей термін, бо я щойно його вигадала. Ним я прагну пояснити манеру спілкування оповідача з читачем. Для цього наведу два таких приклади:

Я намагаюсь вихопити в нього карту, бо, очевидно, ми заблукали.

Ви можете, повірити, він вже годину не знає, куди ми йдемо! Довкола суцільний ліс, а в нас лише ця довбана карта на напів зламаний компас.

Ці два приклади здаються дуже схожими. Проте в другому випадку, оповідачка звертається, ніби веде бесіду з читачем. Це ще більше зближує читача й оповідача. Така манера часто використовується в легких історіях, хоча й не обов’язково. Втім з нею варто бути обережними. Настільки вона є доцільною? Чим обумовлено таке звертання оповідача? Це риса характеру? Загальна стилістика твору?

Невідомий оповідач відкриває карти

Буває, що ми точно не знаємо, хто оповідач. Це умовна людина, що розповідає нам свою історію, чи її версію, а потім з’ясовується, що вона є її персонажем. Наприклад, лиходієм, якого не викрали. Це вже гра з подачею, і вона заслуговує на окрему вдячність, адже інтригує, підтримує цікавість. Єдине, знову зазначу, що слід добре попрацювати з цим методом, вибудувати сюжет спеціально під нього (прописати сюжетні деталі, натяки, щоб не було відчуття того, що автор додав таку розв’язку в останній момент).

Переваги: інтригує.Недоліки: є доволі специфічним методом, потребує гарно вибудованої арки персонажа та гарної роботи над текстом.

Коли буде особливо цінним?

За детективних та фентезійних історій.

Міксування

Бувають такі історії, що потребують кількох підходів водночас. Тоді перед автором стоїть вибір, або перебудувати/змінити власну історію під один метод, або ж застосувати міксування.

Наприклад, деякі розділи будуть від автора, а інші від головного героя. Може взяти слово другорядний персонаж; розмова ведеться від імені абстрактного чогось, або вкінці з’являються розділи – версії історії від героя, якому так і не дали сказати.

Варіантів може бути безліч. Головне, коректно все об’єднати та не заплутати читача. Важливо пам’ятати, що різна подача дає різне враження. Як ми хочемо озвучити історію? Що саме донести? Яким ефектом? Це ті питання, які мають постати перед автором, коли він сідає писати.   

 

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Book_mind
Book_mind@Book_mind

Все, що є, - це книги.

50Довгочити
1.5KПерегляди
18Підписники
На Друкарні з 25 жовтня 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: