Ярослава Стріха “Такий різний Толкін”
Рецензія на переклад "Володаря Перстенів" Олени Фешовець. Вперше опубліковано в журналі Київська Русь, №6, 2006.
Рецензія на переклад "Володаря Перстенів" Олени Фешовець. Вперше опубліковано в журналі Київська Русь, №6, 2006.
Цей вірш — це ода книзі, яка розкриває її значення як джерела мудрості, натхнення та зв'язку між часами.
My doctor said we can't choose where we come from but we can choose where we go from there. I know it's not all the answers but it was enough to start putting these pieces together. REVIEW/ SPOILERS AHEAD

Нині у випуску: Святині в полоні, електрохарчування, 30-мільйоний розрив у словниковому запасі, японський фотограф і його химерна серія, 10 порад на рік, що вже триває, трошки фільмів і багато книжечок і красивезні ілюстрації з журналу OMNI. Цілую, обіймаю, поводьте себе погано💅

“How can one person make another person so happy? What amazing powers we must have, hidden deep inside us?”

Давно та плідно пише коломийська поетеса, редакторка, філософиня Марія Боєчко. Її життя, сповнене яскравих подій та випробувань, радості й туги, знань та творчих пошуків, стало джерелом натхнення для багатьох авторів та авторок сучасності.
Уже побачила світ друга збірка «Про що мовчать коломийські будівлі» авторства молодого краєзнавця, молодшого наукового співробітника Музею Іллі Криворучка. Цікаво було поспілкуватися з автором до презентації, яка відбулася вже вчора.

Мій відгук на бестселер «Усе, що я знаю про кохання» Доллі Олдертон. Розмірковую про те, як очікування від «чергового роману» розбилися об глибоку й іронічну історію життя британської журналістки.

Сприйняття правди часто описують через смакові або фізичні метафори: як чорний гіркий шоколад або як морську воду. Вона може здаватися здатною втамувати спрагу інтелектуальну, моральну, екзистенційну, але водночас ми знаємо, що «пити солоне» небезпечно.

«Зайчик» Маргарет Етвуд. Про творчі пошуки і часом дуже дивні знахідки, які трапляються на цьому шляху. Напівтрилер, в'язко-затягуючий магічний реалізм. Спойлери!

Бея Ґрім з дитинства звикла виживати сама. Без підтримки, без запасного плану, без ілюзій. У неї є лише мета — вступити до коледжу — і розуміння, що в цьому житті можна розраховувати тільки на себе.

А в листі: трошки нового року, соцмережі, мотивація для витягування з болотця, Casio, Вікторіанський крістмас, RDP Bitmap Cache, корпорації, дезігн, аі слоп, size of life, кіношечкі, газети, меми і трошки рефлексів про роки що минули і рік що прибуває. Приємного прочитання!

Це історія про жінку, яка занадто розумна для свого часу. Елізабет Зотт — талановита хімікиня, для якої наука не хобі, а сенс життя.

"Франкенштайн" є логічним продовженням в творчості дель Торо (особливо після "Форми води" та його "Піноккіо"). Ті, хто знайомий з книгою, не могли не помітити, суттєві зміни в образі героїв. Сама книга є контроверсійною, але оця екранізація перевершує її.

«Як продати будинок з привидами» Ґрейді Гендрікс. Про складні психологічні колізії, примітивний екшен та «диявола з машини». Спойлери!

Донедавна моїм guilty pleasure було перечитування книги Едуарда Успєнского “Зима в Простоквашино”. З кожним новим новим роком я став помічати все більше великодок для дорослих. Чи були це спеціально зашиті великодки, чи стиль автора, на який вплинула епоха змін кінця ХХ сторіччя?

Лідс закохується в Лейлу майже миттєво й упевнений, що це назавжди. Але все ламається в одну мить — після замаху Лейла опиняється між життям і смертю...

Сьогодні до прочитання ну тако багацько тексту: Дерево Тенере, "Барокова колода", сучасний інтернет, взуття-буття(не книжка), Гугл карти, хвилинка історії, Філіп К. Дік, "Ти Космос", Володар Перснів в Японії і Фінляндії, Різдво, нітратометр, і ще дрібочка всякого різного.

Фінський роман, що водночас і зацікавив, і лишив по собі гидкуватий посмак. Обережно, суцільні спойлери.

born to write about classic☕️