Особисті рекомендації
Оскільки я ще не зовсім втягнувся в цей додаток, поки попишу блоги, це ще й виграє час, поки допишу свою книженцію, на яку отримав від дівчини найгарніші відгуки тіко за перші дві глави.
Оскільки я ще не зовсім втягнувся в цей додаток, поки попишу блоги, це ще й виграє час, поки допишу свою книженцію, на яку отримав від дівчини найгарніші відгуки тіко за перші дві глави.
Привіт читачам. Сьогодні вже 5 листопада і в мене уже новорічний настрій. У жовтні я продуктивно прочитала 6 книжок.
Ліса Джуелл "Ніщо з цього не правда" розпочинається з випадкової зустрічі в пабі, де популярна подкастерка Алікс Саммерс святкує свій 45-й день народження. Там вона знайомиться з сором’язливою жінкою Джозі Фейр, яка також відзначає 45-річчя....
Я не жартую, коли кажу, що прочитала цю книгу за день — навіть, можливо, і швидше, бо знову забула порахувати години. Ця історія — справжній маст-хев для всіх, хто любить детективи
Я наткнувся на аудіо книгу Остапа Вишні «Мисливські усмішки та інші оповідання». Почав слухати й потонув у цій книзі. Це не тільки цікавий примірник класичної літератури, а ще й гарна книга для відпочинку
Лейтмотив історії: “нічого святого”, насилля через край, кров, демони, пекло, безвихідь.
Як завжди цікаво, як завжди темно, як завжди на межі нашого світу та потойбіччя.
“Місто дівчат” — про Нью-Йорк 40-50-х років минулого століття. Авторка вивчила тонну літератури, провела десятки годин за розмовами з людьми, які знали “той самий” Нью-Йорк. Тому історія вийшла не надто вже вигадана, а багато в чому правдива.
«Ловці променів» — це не просто книга, це унікальна подорож у світ японської поезії, перенесеної в український контекст. Читайте рецензію літкритикині медіа «Bestseller» Ангеліни Іванченко, щоб відчути, як східна поетика може проникнути в глибини душі та залишити на серці слід.
Знову я знайшов діамант на Аркуші. Сергій Бараєв, людина яка розповідає сни.
Кларк довго не хтів писати продовження “Одіссеї”, і ось.
Ще один автор з Аркуша, який мене зацікавив своїми незвичайними, коротенькими оповіданнями. Сторінка автора на Аркуші https://arkush.net/user/9167
Так буває, що те чого чекаєш, бажаєш не дає тобі тих відчуттів, емоцій на які очікуєш. Так і з книжкою про наче “теплі історії до кави”.
Нарешті я дочитала. Ця історія давалася мені нелегко, хоча загалом сподобався її вайб та образи героїв, які так майстерно описує автор.
Цією книгою я поставив крапку на своєму знайомстві із “Дюною”.
Я не великий фанат Кінга, але хочу визнати, що його творчість мені подобається. Я у свій час читав «Зелена миля»,« Втеча з Шоушенка», «11.22.63», «Дівчинка, що кохала Тома Гордона»,« Темна вежа». Але це було дуже давно.
Крінжове продовження серії.
Цю книжку я проковтнула майже на одному диханні. Майже, бо все ж таки довелося робити перерви. Але ця книга належить до тих, які можна прочитати за день, навіть не зважаючи на її 460 сторінок.
Хоча інтерпретація Скорсезе дещо відрізняється від оригіналу — фільм більше зосереджується на персонажі Ернеста Буркгарда, зіграному Леонардо ДіКапріо, ніж на загальній картині подій та формуванні ФБР — і фільм, і книга є чудовими.
психолог, інколи письменник
рогатий кіт