Чесно кажучи, я б не назвала цю книгу класичним трилером — мені вона більше нагадувала драматичний роман. З глибокими (а часом і трохи недосказаними) особистими історіями як головної героїні, так і другорядних персонажів 🤷♀️.
Змішані почуття щодо прочитаного. З одного боку — динаміка, поворот за поворотом і величезна інтрига: хто ж убивця? Я підозрювала геть усіх, але тільки не справжнього злочинця. З іншого — навала подій і героїв, що вони аж не вміщаються в такому обсязі тексту.
Вона їде з Джейком знайомитися з його батьками. Здається, все йде добре: важливе перше знайомство, легке хвилювання… Хоча ви наче шкірою відчуваєте, що щось тут не так. Все починає розсипатися, щойно герої опиняються на фермі, де народився Джейк. І де, можливо, щось закінчиться.
Поппі й Алекс — дуже різні, але вже десять років щоліта разом мандрували. Поки одна подорож усе не зруйнувала. Тепер у них останній шанс все виправити… і, можливо, нарешті зізнатись у справжніх почуттях.
Коли почала читати, то зразу відмітила чудовий стиль автора. Наче до рук потрапила стара добра класика про Шерлока Голмса. Події першого розслідування також відбуваються на теренах Англії, проте в наш час. Ще один збіг — напрочуд гострий і допитливий розум героя.
Половина книги скидається на класне роуд-муві. Сьюзан уперше в житті покидає маленьке містечко і долає сотні миль запилюженою дорогою. От тільки привід для подорожі у неї геть не веселий. Вона їде на страту Чудовиська, яке 20 років тому вбило її маленьку донечку.
Відкрила для себе жанр нью-едалт, хоч я вже не його цільова. Якщо коротко, це книги для тих і про тих, кому 18-25 років. “Попіл…” цілком відповідає його канонам. Студентське кохання, вечірки, випивка, хороша дівчинка і “бедбой” у шкірянці з татухами.
Ну шо мені вам сказати — мені сподобалось. Попри різні відгуки на книгу, які і бачила, в мене після прочитання залишилось якесь приємне (на диво) відчуття, і я зараз поясню чому 😊
Сторінка автора на Аркуші https://arkush.net/user/276
Відколи я познайомився з книгами Дмитра Воронського, Ярослави Дегтяренко та Володимира Малика, в яких письменники захопливо розповідають про козацькі часи, я не оминаю нагоди прочитати якусь нову історію про ті бурхливі часи та познайомитись з новим автором.
Іноді я — майстер спонтанних книжкових покупок. Наприклад, "Як убити свою сім'ю" Белли Макі взяла по дорозі на манікюр, бо банально забула книгу вдома. А шлях пролягав повз книгарню, та ще й вільна година видалась — ну, ви зрозуміли, вибору в мене не було!
Це перша книга з трьох, в якій я не повірила в мотиви вбивці. От не здалися вони мені ані вагомими, ані логічними. Замість названого нам імені міг бути будь-хто інший.
Сьогодні поговоримо про досить не погану стрічку, під дивною назвою «Машина часу в джакузі»
Після місяця читацького ступору й важкого читання попередньої книги ця історія зайшла, як по маслу ✨!
Боді Кейн — викладачка історії кіно та авторка популярного подкасту. Вона могла б спокійно жити своїм життям, якби не минуле, яке тягнеться за нею тінню...
Джордж Орвелл, як багато тогочасних інтелектуалів, симпатизував ідеям комунізму і бачив у них надію на соціальну справедливість та рівність. Однак його досвід участі в Іспанській громадянській війні, описаний у «Данині Каталонії», змінив його погляди — від ідеалів до розчарувань.
Всі книжки містять щось хороше і щось погане. Якщо книга складається здебільшого з поганого, її легко викинути і забути. Гірше якщо книга хороша, але має шкідливі домішки. Далі – спроба виколупати виделкою неїстівні та отруйні частини з FOR WHOM THE BELL TOLLS Хемінгвея.
Анна Дейна авторка Аркушу, яка займає друге місце за кількістю підписників. 630 людей слідкують за її творчістю. На її сторінці 23 оповідання. Про деякі я розповім.Сторінка авторки на Аркуші https://arkush.net/user/34«Названа донька Чугайстера»
Друга частина вразила менше, ніж «Хірург». Ці книги потрібно читати у зв'язці, бо на сцену знову виходить добре знайомий поганець. Фінал «Асистента» підведе риску під злодіяннями обох убивць. Сподіваюся.
Блог про книги в телеграмі
Dreamer | Kyiv | Ukraine
Відгуки і власні твори
