Відгук на драму Лесі Українки “На полі крові“
Хочу, щоб драми Лесі Українки читали, розуміли, аналізували більше читачів, тому пропоную до Вашої уваги свій відгук на драму “На полі крові“

Хочу, щоб драми Лесі Українки читали, розуміли, аналізували більше читачів, тому пропоную до Вашої уваги свій відгук на драму “На полі крові“

Це книга про ритми природи і про те, як навчитися їх помічати. У ній авторки розповідають про ключові моменти року: зимове й літнє сонцестояння, весняне та осіннє рівнодення, а також свята сівби, росту і збору врожаю між ними.

Є такі історії, з якими ти виростаєш і які формують увесь твій подальший книжковий шлях.

У родині Мертонів усі мають таємниці — навіть мерці. Після родинної вечері Фреда знаходять зарізаним, а його дружину Шейлу — задушеною у власному маєтку. І дуже швидко стає зрозуміло: це хтось зі своїх. Бо мотив тут є майже в кожного.

Меріт Восс живе в родині, де зовні все ніби нормально, але насправді — суцільна тиша й недомовленість. Вони мешкають у колишній церкві, мати постійно хвора і живе в підвалі, батько одружений з її колишньою медсестрою, а брати й сестра здаються ідеальними.

Люсі Чейз прокидається закривавлена, а поряд — мертве тіло її подруги Саванни. Містечко одразу вирішує, хто винен, але поліція не доводить її провину. Щоб почати нове життя, Люсі залишає Пламптон....

Бея Ґрім з дитинства звикла виживати сама. Без підтримки, без запасного плану, без ілюзій. У неї є лише мета — вступити до коледжу — і розуміння, що в цьому житті можна розраховувати тільки на себе.

Це історія про жінку, яка занадто розумна для свого часу. Елізабет Зотт — талановита хімікиня, для якої наука не хобі, а сенс життя.

Донедавна моїм guilty pleasure було перечитування книги Едуарда Успєнского “Зима в Простоквашино”. З кожним новим новим роком я став помічати все більше великодок для дорослих. Чи були це спеціально зашиті великодки, чи стиль автора, на який вплинула епоха змін кінця ХХ сторіччя?

Лідс закохується в Лейлу майже миттєво й упевнений, що це назавжди. Але все ламається в одну мить — після замаху Лейла опиняється між життям і смертю...

Друга частина «Трилогії про вбивче кохання», і тут ставки стають ще вищими. 🤫

«Врозтіч» — це тиха, дуже особиста історія, яка для когось може стати дзеркалом. Про нарцисичних коханців, дітей, що забирають увесь ресурс, війну, яка змінює правила гри, і про втрату чутливості до себе.

«Глушина» — фінальна частина трилогії від Сари Пірс про детективку Елін Ворнер, і це той випадок, коли серія завершується справді гідно. Трилер, у якому тема насильства вплетена в детективну історію настільки гармонійно, що аж моторошно.

Уявіть: розкішне гірське шале, сніг довкола, камін потріскує, а компанія колег мала б проводити ідеальний корпоратив далеко від цивілізації. Але все летить шкереберть, коли один із них зникає — і стає зрозуміло, що довіряти тут нікому...

“Білий Попіл” - це дебютний роман Ілларіона Павлюка, який вийшов у 2018 році. Познайомилась я з цим твором лише нещодавно, після того як прочитала його книгу «Я бачу Вас цікавить пітьма»

Ділюся коротким викладом сюжету роману та думками по ходу читання. Це книга про життя Алми Віттекер, від народження і до останніх днів. Науковиці, яка шукала щастя і знайшла його у пізнанні світу природи.

Дедлайни згоріли, рахунки чекають, а колишній чоловік намагається відібрати дітей через суд. Одного дня, обговорюючи з агенткою новий трилер, Фінлі випадково створює враження, що вона — професійна кілерка.

Ну що ж, роман «Голос» Крістіни Далчер одразу вражає своєю внутрішньою динамікою: оновлює розуміння того, як слова формують світ читача і як власний голос автора може стати не просто стилістичним прийомом, а основою для емоційного зв’язку з читачем.

рогатий кіт
психолог, інколи письменник
читачка та авторка