Актуальність роману «Дім для Дома» лише зростає, адже зараз так багато людей втратили своїх близьких, свої домівки, зруйновано цілі міста. Люди знову шукають своє місце у світі, як і персонажі роману, хочуть віднайти новий сенс, сили та впевненість.
Є місця, куди хочеться втекти від усього світу, але чи безпечно там? Мені дуже сподобалася ця книга, особливо приваблює сама ідея ізольованої громади посеред лісу. Здається, що далеко від цивілізації можна знайти спокій, почати все спочатку й нарешті відчути себе в безпеці.
Ми часто говоримо, що заради кохання готові на все. Та чи замислюємося ми, що саме означає це «все»? Пробачити. Чекати. Боротися. Відмовитися від чогось важливого. Почати спочатку, навіть коли здається, що сил більше немає. То що ж саме ми називаємо ціною кохання?
Про материнську любов написано багато. Та за звичними словами про її силу легко не помітити щоденної втоми, тривоги й самотності матері. Особливо тоді, коли її дитина потребує постійного догляду, а допомоги бракує.
Вирішив поділитися своїми міркуваннями про те, чому літературна критика важлива й після прочитання?: Вона допомагає помітити те, що залишилося поза увагою, поставити нові запитання, погодитися з чиєюсь думкою або аргументувати власну незгоду.
Коли я опублікував пост у мережі Threads, з фотографією цієї книги і коротким підписом, що вона досить цікава, то отримав один такий з коментарів...
Не знаєте, яку історію обрати сьогодні? Вирушайте у подорож світами Віталія Козаченко! Тут знайдеться книга для кожного настрою: від кумедних котячих пригод і шкільних таємниць до тихого святкового дива. Обирайте свою історію — і вирушайте назустріч емоціям!
Головні герої на тлі усіх подій нарешті зізнаються один одному в коханні. Лана вперше бачить душу Вадима, а він сам відкриє їй один зі своїх секретів. Є один уривок, який найкраще передасть усі їх емоції. В той вечір вони вперше скажуть один одному ці слова…
«Зірку для тебе» варто брати з собою у мандрівку, насолоджуватись читанням на свіжому повітрі, книга буде близькою для читача, який шукає у літературі надію.
Кожен наш вчинок, яким би благородним чи паскудним він не був, обов’язково залишає після себе слід. Я бачу ці сліди на людських тілах. Я бачу в наших очах - Небесну блакить, а секунди через три вона починає показувати таємниці - вивертати назовні все, чим наповнена людська душа…
«Цвіте терен» - роман про святість двох закоханих душ та сердець, що будуть нерозлучними навіть там, за межею Вічності та Вірності.
Кілька слів перед читанням: «Синій птах» Моріса Метерлінка — твір про пошуки щастя, добра і сенсу життя. Сьогодні, коли українці особливо гостро відчувають крихкість звичного світу, багато його образів прочитуються інакше.
Мені спочатку було важко читати, але все ж втягнулась і не пошкодувала.
Я люблю своїх героїв. Я часто в них закохуюсь і малюю образ з нуля. Але іноді здається, що вони самі могли б посперечатися з першим написаним реченням про них.
Це історія про Норі - дівчинку, яка від самого народження стала небажаною для власної родини лише через те, ким були її батьки.
Пролог та епілог - необов'язкові, але сучасні автори активно їх використовують. Коли це варто робити, а коли - ні. Сьогодні говоримо про початок і кінець книги, як перше та останнє враження.
Хотіла написати багато різного у цьому Довгочиті, але вирішила натомість відкинути всі слова та просто поділитися уривком з книги, що став для мене найболючішим. Це був один з тих діалогів, які далися найважче, бо екран телефону розпливався від сліз, що стояли в очах...
Мрійник-уявник
Читаю, пишу, експериментую
Найбільша бібліотека
