💔Чи винна людина у своїх почуттях?
Чи можна звинуватити людину в тому, що вона закохалася? Або ще гірше - назвати самі почуття зрадою, особливо якщо вони адресовані “комусь неправильному”.

Чи можна звинуватити людину в тому, що вона закохалася? Або ще гірше - назвати самі почуття зрадою, особливо якщо вони адресовані “комусь неправильному”.

Сни в оселі відьми Лавкрафта завжди були для мене чимось осіннім, моторошно-химерним.
Важливо, що Моцарт постає перед читачем, як людина зі своїми проблемами, страхами, сумнівами, а не лише як видатна історична постать із далекого минулого. Читач дізнається багато цікавих маловідомих фактів з життя композитора.

Як хронологічно побудувати сюжет? Звично лінійно, чи погратися з формами? Коли варто ускладнювати історію часовими лініями, а коли лишити все просто? Кілька питань і кілька відповідей.

Сьогодні зловила себе на думці: як же часом буває важко письменнику почати писати ✍️

Мені здається про нього замало говорять, а ви любите цього автора, чи вам ближчій до душі Едгар Аллан По?
І що ж робити, коли свій власний розум більше не можеш назвати надійним свідком?

Уявіть ситуацію, в якій ви навмисно прикриваєте сусідку перед чоловіком, що от-от мав застукати її з коханцем, неочікувано повернувшись додому після довгих десяти місяців перебування на сході країни.

Емоційна прив’язка до книг виникає неочікувано і стає невід'ємною частиною нашого book_світу. Сьогодні поговоримо про її особливості

10 років дружби, 10 спільних відпусток і двоє людей, які роками бояться зізнатися в почуттях, щоб не втратити примарну дружбу й псують по суті життя своїм партнерам. І це для мене основний мінус книги і чому вона мені не сподобалась.
Кожна з них — окремий світ. Окремі герої. Інші характери. Інші правила та виклики. І сьогодні я хочу потроху відкрити перед вами двері до кожного з них.

Тенденції в літературі: куди ми рухаємось і куди вона нас веде. Десь між авторським стилем та потребами суспільства

Медовий місяць Кейт Ґрей мені дуже сподобався. Цікава сюжетна лінія, добре прописані персонажі й легкий стиль, завдяки якому книга читається буквально за ніч.
Акцент на кольорах в сюжеті. Як письменники використовують кольори для впливу на читачів. Неочікуваний інструмент письменницької майстерності

Джеймс підсумував усе, що мав. Відсутній батько — пішов, коли хлопчику було десять. Сестра — інвалід із дитинства, на обліку в психоневрологічному диспансері. Дід — колишній в'язень сталінських таборів.

Є книги, які читаєш. І є книги, після яких довго не можеш дивитися на літо так, як раніше. Бо раптом розумієш, воно не триває три місяці.
Поганці на відпочинку Емми Розенблюм видавництва КСД читаються максимально легко і динамічно, буквально за пару вечорів. Найбільший кайф тут це персонажі. Вони об'ємні, зі своїми темними секретами та мотивами, за ними реально цікаво спостерігати.
Це книга про фотографію, але значно ширша, ніж може здатися на перший погляд. У ній переплітаються роздуми про саму природу фотографії, пам'ять, взаємодію між фотографом, людиною в кадрі та тим, хто потім дивиться на це зображення.

Книгоголізм невиліковний
Блог про книги в телеграмі