Тосікадзу Кавагуті — драматург і режисер, чия п'єса 2013 року здобула гран-прі фестивалю Суґінамі, а потім на прохання редактора стала романом. Стаття про те, як театральний досвід Кавагуті сформував світову сенсацію про подорожі в часі.
Бувають такі літературні прийоми, які діють на нас, читачів, як магніт. Ти бачиш певне комбо в анотації — і все, книга миттєво летить у бібліотеку. Як авторка, я теж маю свої слабкості.
Я балансую десь посередині між “одноразовими” книжками для відпочинку і потужною класикою не-для-слабкодухих. Мені не хочеться ані ковтати тексти залпом, ані розжовувати на мікроелементи. Я хочу просто прочитати — і отримати задоволення.
Деніел Кіз — судновий комісар, що писав комікси під псевдонімами Кріс Деніелс та А. Д. Локк. Стаття про те, як його вчительський досвід та психологічна освіта сформували одержимість темою розпаду розуму.
Аліса Корж — авторка дилогії «Промені Аласі», чий дебютний проєкт має 4,75 бала на Goodreads, а ідея світу народилася під час її мандрів.
Марк Аврелій — імператор, який успадкував владу у 17, а приватні філософські нотатки писав давньогрецькою у військових таборах на Дунаї. Стаття про те, як його не призначені для публікації записи стали текстом, який часто цитують.
Франк Тільє — інженер, який майже десять років працював на металургійному комбінаті, і визнаний Le Figaro "королем французького трилера". Стаття про те, як системний інженерний підхід сформував унікальну архітектуру його сюжетів.
Джонатан Шей — невропатолог із PhD, який 1987 року перейшов до клінічної психіатрії й винайшов термін «моральна травма». Стаття про те, як він довів, що психологічне руйнування воїна не змінилося за три тисячоліття.
Галина Пагутяк — найзагадковіша українська письменниця, лауреатка Шевченківської премії за «Слугу з Добромиля», яка досліджувала родовід аж до Влада Цепеша. Стаття про те, як її цілісний містичний світ робить неважливим, яка саме книга здобула найвищу відзнаку.
Що стається з людиною, коли її фасад починає працювати краще за неї?
Гізер Морріс — новозеландська письменниця, що понад двадцять років працювала соцпрацівницею, а її перший сценарій зацікавив американського сценариста з Оскаром. Стаття про те, як її вміння слухати чужий біль стало фундаментом бестселерів, попри критику їхньої історичної точності.
Алекс Майклідіс — автор трьох провальних фільмів, чий дебют «Мовчазна пацієнтка» розійшовся 6,5 млн накладом та екранізується Plan B. Стаття про те, як розчарування у кіно, давньогрецькі трагедії та Агата Крісті зробили його автором бестселерів.
Донна Тартт — авторка Пулітцерівського «Щигля», який критик Джеймс Вуд назвав дитячою літературою, а за 30+ років написала лише три романи. Стаття про те, як письменниця з десятирічним ритмом створює книги, що одночасно ділять критиків та зачаровують мільйони читачів.
Готовий образ допомагає побачити людину. І так само легко ховає те, що в нього не вміщується.
У змінах речовини алхіміки шукали порядок. А якщо так само змінюється людина?
Через п'ять років ти зустрінеш себе в дзеркалі. Якою буде ця людина? Її щодня формують розмови, які ти ведеш, і сторінки, які відкриваєш. Почни вже сьогодні.
Стратегії\ підходи до читання залежатимуть від мети з якою читаєте. Читаєте для інформації?, щоб розважитися?, чи для того, аби допомогти своїм дітям?, для роботи?. Давайте коротко розглянемо всі ці різні стратегії читання.
Видавництво
«Література не без рому»
