Є такі автори, про яких уже давно не питають, чи їх читають. Натомість цікавляться: що саме з історії європейської думки вони перепишуть наступним? Данієль Кельман — саме такий письменник. Він здобув світове ім’я завдяки роману про двох науковців, і цей успіх, разом із кількома наступними творами, вивів його на визначний рівень у сучасній літературі.

Особливість Кельмана полягає в тому, що він не створює «історичних романів» у їхньому звичному розумінні. Він бере реальні постаті чи фольклорні образи — як-от Гумбольдта й Гаусса, Тіля Уленшпігеля, чи навіть кінорежисера Георга Вільгельма Пабста — і перевіряє на них одне й те саме питання. Це питання звучить так: що ж відбувається, коли розум, мистецтво чи гумор потрапляють у стосунки з владою?
Від Мюнхена до міжнародного визнання
Данієль Кельман з’явився на світ 1975 року в Мюнхені, в родині, яка, здається, була просто призначена для творчості. Його батько був телевізійним режисером, мати — акторкою, а дід — письменником-експресіоністом. Чи дивно тоді, що в його прозі так часто зустрічаються режисери, актори та трикстери?
Коли майбутньому письменникові було шість, родина переїхала до Відня — рідного міста батька. Саме там минули його шкільні роки та студентські часи, де він поглиблено вивчав філософію та германістику у Віденському університеті. Літературний дебют не змусив довго чекати: у двадцять два роки, 1997-го, у віденському видавництві вийшов його роман. Згодом з’явилися збірка оповідань, ще кілька романів і повість. Але справжнє міжнародне ім’я, а з ним і низку престижних нагород, приніс йому твір, написаний у тридцятирічному віці.
«Обмірювання світу»: Коли досвід зустрічається з розумом
Мова йде про роман «Обмірювання світу», який Кельман написав 2005 року. Це книжка про двох видатних німецьких учених, чиї життєві шляхи були настільки несхожими, що годі було б уявити їх літературними персонажами. Один — мандрівник Александер фон Гумбольдт, що пробирається хащами Південної Америки, аби особисто проводити вимірювання, вивчати флору й фауну та експериментувати в екстремальних умовах. Інший — математик Карл Фрідріх Гаусс, який узагалі не покидає свого Геттінгена, бо переконаний: світ можна повністю обчислити, не відходячи від письмового столу.

Цей роман — зібраний з іронією й теплом — демонструє два абсолютно різні способи пізнання світу: через досвід і через розум. Кульмінацією стає їхня зустріч у Берліні 1828 року, що, по суті, підбиває підсумок цілої епохи Просвітництва. Книжку переклали понад сорока мовами, і видавці Кельмана називають її одним із найбільших успіхів німецькомовної літератури після 1945 року. Українське видання, яке вийде у «Фабулі», є першою з трьох книжок, з яких особливо зручно починати знайомство з автором. Він коротший за наступні романи, а гумор і гра з біографіями тут працюють чи не найпрозоріше. Видавці описують його як роман про велич людського розуму, прогрес, а також про людські слабкості, про межі науки та її ціну.
Три грані одного питання: від гротеску війни до співучасті
Після тріумфу «Обмірювання світу» Кельман не зупинився на досягнутому. Він продовжував експериментувати з різними жанрами: писав нові романи, п’єси, есеїстичні твори. Був стипендіатом у Нью-Йоркській публічній бібліотеці, а зараз живе і працює у Берліні та Нью-Йорку.
Три його романи, що вже доступні українською мовою завдяки видавництву «Фабула», пропонують різні точки входу в авторський світ, але їх об’єднує спільна формула. Це завжди реальна постать або фольклорний образ, поміщений в історичну епоху, яка ставить героя перед вибором між розумом, мистецтвом і владою. І вся оповідь тримається на іронії, навіть коли матеріал відчайдушно серйозний.

Перший з них — це «Тіль», що переносить героя середньовічного німецького фольклору, відомого трикстера й насмішника Тіля Уленшпігеля, в епоху Тридцятилітньої війни — один із найжорстокіших періодів в історії Європи. Тут Кельман малює зруйновану Священну Римську імперію, наповнену руїнами, мандрівними акторами, зневоленими монархами, катами, поетами та інквізиторами. Тіль мандрує нею разом із дочкою пекаря, і ці мандри стають символічною подорожжю крізь межу добра і зла. Тіль у цій версії — не просто жартівник, а герой-протест, який відмовляється миритися з абсурдом реальності. Роман потрапив до шортлиста Міжнародної Букерівської премії, а його українське видання представлене в оновленому оформленні. Якщо «Обмірювання світу» було комедією двох учених, то «Тіль» показує інший регістр Кельмана: похмура, фрагментарна панорама війни, де гумор уже не рятує від жаху, а лише дозволяє про нього говорити.

І нарешті, «Гра світла» фокусується на постаті Георга Вільгельма Пабста, австрійського кінорежисера, одного з найвидатніших авторів німого й раннього звукового кіно. Дія розгортається у 1930-ті роки. Пабст працює у Франції, а після приходу нацистів до влади в Німеччині шукає порятунку за океаном. Голлівуд зустрічає його холодно, навіть Грета Гарбо, яку Пабст колись зробив зіркою, не може допомогти. Через родинні обставини й професійні невдачі режисер повертається до Австрії — тепер частини Третього Райху. Він переконаний, що збереже внутрішню свободу й упорається з пропагандою, адже визнає лише «диктатуру мистецтва». Проте кордони зачиняються, починається Друга світова війна, і режисер опиняється в системі, яка не залишає місця для нейтральності. Це не є біографією Пабста, а радше романом про митця, який вірить, що зможе залишатися вільним усередині системи. Як зазначає видавець, перший крок у безвихідь уже зроблено. Англійський переклад цього твору також потрапив до шортлиста Міжнародної Букерівської премії.
Ці три книжки, попри спільну структуру, по-різному розкривають головне питання Кельмана. «Обмірювання світу» показує цю формулу в її найсвітлішому вигляді, «Тіль» — у найтемнішому, а «Гра світла» — у найближчому до сучасних питань про співучасть і пристосуванство. Читати їх можна в будь-якому порядку, але найлогічніше — за хронологією описаних подій: «Тіль» (1618–1648), «Обмірювання світу» (1828) і «Гра світла» (1930–1940-ві). Тоді стає видно, як у Кельмана змінюється тон: від гротеску війни через комедію розуму до історії про митця й владу, що ставить перед читачем глибокі й актуальні питання.