Деніел Кіз — судновий комісар, що писав комікси під псевдонімами Кріс Деніелс та А. Д. Локк. Стаття про те, як його вчительський досвід та психологічна освіта сформували одержимість темою розпаду розуму.
Аліса Корж — авторка дилогії «Промені Аласі», чий дебютний проєкт має 4,75 бала на Goodreads, а ідея світу народилася під час її мандрів.
Марк Аврелій — імператор, який успадкував владу у 17, а приватні філософські нотатки писав давньогрецькою у військових таборах на Дунаї. Стаття про те, як його не призначені для публікації записи стали текстом, який часто цитують.
Франк Тільє — інженер, який майже десять років працював на металургійному комбінаті, і визнаний Le Figaro "королем французького трилера". Стаття про те, як системний інженерний підхід сформував унікальну архітектуру його сюжетів.
Джонатан Шей — невропатолог із PhD, який 1987 року перейшов до клінічної психіатрії й винайшов термін «моральна травма». Стаття про те, як він довів, що психологічне руйнування воїна не змінилося за три тисячоліття.
Галина Пагутяк — найзагадковіша українська письменниця, лауреатка Шевченківської премії за «Слугу з Добромиля», яка досліджувала родовід аж до Влада Цепеша. Стаття про те, як її цілісний містичний світ робить неважливим, яка саме книга здобула найвищу відзнаку.
Гізер Морріс — новозеландська письменниця, що понад двадцять років працювала соцпрацівницею, а її перший сценарій зацікавив американського сценариста з Оскаром. Стаття про те, як її вміння слухати чужий біль стало фундаментом бестселерів, попри критику їхньої історичної точності.
Ґлен Кук, ветеран морської піхотної розвідки, 33 роки працював на General Motors, а його "Чорна рота" започаткувала "ґримдарк". Стаття про те, як монотонна заводська праця дала простір для сюжетів, що назавжди змінили обличчя фентезі.
Сьогодні в психології дедалі частіше говорять про бібліотерапію — метод, коли читання допомагає долати нав’язливі думки, тривожність і панічні атаки. Кажуть навіть, що люди, які багато читають, стійкіші до стресів. Але для мене це не просто наукова теорія..
Злодій, колекціонер чи фанатик мистецтва? «Мистецький злодій» Майкла Фінкеля розповідає неймовірну, але правдиву історію людини, яка заради краси була готова ризикнути всім. Та чи можна виправдати того, хто перетворив любов до мистецтва на злочин?
«я не маю жодного права критикувати книжки і я не роблю цього, тільки якщо їх не ненавиджу», сказав колись марк твен. однак з кількості письменників, яких він критикував або недолюблював, можна дійти висновку, що ненавидів він багато що.
за своє життя александр дюма написав 100 тисяч сторінок. під його іменем вийшли численні романи, есе, оповідання, п'єси, тревел буки, історичні книги і навіть кулінарна книга на майже 1200 сторінок! проте чи написав він це сам?...
Трохи з мого життя... де видаляю свої акаунти, в що граю, щоб згаяти час, та які книги читаю.
Комп'ютерні ігри, у які можна пограти, якщо ви любите дивне та химерне.
Хто на початку свого письменницького шляху не набивав ґулі і не писав таке, від чого шкіра сиротами вкривалася? Подібне траплялося навіть із визнаними класиками: Рей Бредбері — не виключення.
Часто трапляється, що в реченнях бракує дієслів. І це проблема, адже хороше речення – це речення збалансоване, а не суцільний набір іменників та прикметників.
Дебютне оповідання Кетрін Люсіль Мур Shambleau без жодних проблем Фарнсворт Райт прийняв до публікації у Weird Tales із першого разу. Однак історія другого оповідання, написаного Мур і відісланого нею до журналу, була не такою райдужною.
Незабаром вийде друга частина книжки «Про що мовчать коломийські будівлі». Варто розповісти з перших уст, що залишилося за лаштунками презентації 13 червня минулого року і з яким настроєм відбулося представлення мого дебютного видання.
ranok.com.ua
перекладач книголюб подкастер
