Книга Клер Мазур «Канікули без…» це історія про підлітків, Чорнобильську аварію, подорож у часі на чарівному годиннику, ангела, та ціну віддану за гасіння пожежі. То всі ці елементи розкривають авторську ідею чи перенасичують сюжет? УВАГА: є спойлери.
Відкрила для себе жанр нью-едалт, хоч я вже не його цільова. Якщо коротко, це книги для тих і про тих, кому 18-25 років. “Попіл…” цілком відповідає його канонам. Студентське кохання, вечірки, випивка, хороша дівчинка і “бедбой” у шкірянці з татухами.
Ну шо мені вам сказати — мені сподобалось. Попри різні відгуки на книгу, які і бачила, в мене після прочитання залишилось якесь приємне (на диво) відчуття, і я зараз поясню чому 😊
Сторінка автора на Аркуші https://arkush.net/user/276
Відколи я познайомився з книгами Дмитра Воронського, Ярослави Дегтяренко та Володимира Малика, в яких письменники захопливо розповідають про козацькі часи, я не оминаю нагоди прочитати якусь нову історію про ті бурхливі часи та познайомитись з новим автором.
Іноді я — майстер спонтанних книжкових покупок. Наприклад, "Як убити свою сім'ю" Белли Макі взяла по дорозі на манікюр, бо банально забула книгу вдома. А шлях пролягав повз книгарню, та ще й вільна година видалась — ну, ви зрозуміли, вибору в мене не було!
Це перша книга з трьох, в якій я не повірила в мотиви вбивці. От не здалися вони мені ані вагомими, ані логічними. Замість названого нам імені міг бути будь-хто інший.
Саймон Бекетт створив один із найатмосферніших трилерів, які мені доводилося читати. «Хімія смерті» — це не просто детектив з моторошним антуражем, а глибока психологічна історія про біль, втрати та боротьбу з власними демонами.
Багато читачів знають Віталія Дуленка, як автора моторошного роману «Маяк», але не всі знають, що в автора є інші оповідання, які можна знайти на сторінці письменника на Аркуші.
Після місяця читацького ступору й важкого читання попередньої книги ця історія зайшла, як по маслу ✨!
Боді Кейн — викладачка історії кіно та авторка популярного подкасту. Вона могла б спокійно жити своїм життям, якби не минуле, яке тягнеться за нею тінню...
Всі книжки містять щось хороше і щось погане. Якщо книга складається здебільшого з поганого, її легко викинути і забути. Гірше якщо книга хороша, але має шкідливі домішки. Далі – спроба виколупати виделкою неїстівні та отруйні частини з FOR WHOM THE BELL TOLLS Хемінгвея.
Анна Дейна авторка Аркушу, яка займає друге місце за кількістю підписників. 630 людей слідкують за її творчістю. На її сторінці 23 оповідання. Про деякі я розповім.Сторінка авторки на Аркуші https://arkush.net/user/34«Названа донька Чугайстера»
Друга частина вразила менше, ніж «Хірург». Ці книги потрібно читати у зв'язці, бо на сцену знову виходить добре знайомий поганець. Фінал «Асистента» підведе риску під злодіяннями обох убивць. Сподіваюся.
Шань Са «Та що грає в Го»
На цього автора на Аркуші я натрапив випадково. Але мою увагу привернули жанри в яких пише автор. Один з жанрів була космоопера. А це один з моїх фаворитних жанрів фантастики.
Якщо хочете почитати про близькі стосунки брата й сестри, які разом йдуть по життю, — це саме та книга. Не скажу, що в захваті від «Голландського дому», проте авторка вміє точно підмічати неочевидні речі та вдало над ними жартує, що додає твору особливого шарму.
Іноді правда може вбити…так.
Авторка захоплюється не тільки написанням книжок, а ще й малюванням, керамікою, археологією. Про себе вона каже, що пише разом зі своїми тарганами.
