Вона їде з Джейком знайомитися з його батьками. Здається, все йде добре: важливе перше знайомство, легке хвилювання… Хоча ви наче шкірою відчуваєте, що щось тут не так. Все починає розсипатися, щойно герої опиняються на фермі, де народився Джейк. І де, можливо, щось закінчиться.
«Московіада» – книга, яка сповнена сенсами та алегоріями проте може здатися не надто привабливою для середньостатистичного читача. Тому, перш ніж занурюватися в її обговорення, варто запитати себе: що є більш важливим в книзі – її глибина чи читабельність?
На мою думку, автор, який взяв собі такий звучний та потужний нікнейм, одразу поставив собі планку якості в написанні творів.
Поппі й Алекс — дуже різні, але вже десять років щоліта разом мандрували. Поки одна подорож усе не зруйнувала. Тепер у них останній шанс все виправити… і, можливо, нарешті зізнатись у справжніх почуттях.
Коли почала читати, то зразу відмітила чудовий стиль автора. Наче до рук потрапила стара добра класика про Шерлока Голмса. Події першого розслідування також відбуваються на теренах Англії, проте в наш час. Ще один збіг — напрочуд гострий і допитливий розум героя.
Половина книги скидається на класне роуд-муві. Сьюзан уперше в житті покидає маленьке містечко і долає сотні миль запилюженою дорогою. От тільки привід для подорожі у неї геть не веселий. Вона їде на страту Чудовиська, яке 20 років тому вбило її маленьку донечку.
Книга Клер Мазур «Канікули без…» це історія про підлітків, Чорнобильську аварію, подорож у часі на чарівному годиннику, ангела, та ціну віддану за гасіння пожежі. То всі ці елементи розкривають авторську ідею чи перенасичують сюжет? УВАГА: є спойлери.
Відкрила для себе жанр нью-едалт, хоч я вже не його цільова. Якщо коротко, це книги для тих і про тих, кому 18-25 років. “Попіл…” цілком відповідає його канонам. Студентське кохання, вечірки, випивка, хороша дівчинка і “бедбой” у шкірянці з татухами.
Ну шо мені вам сказати — мені сподобалось. Попри різні відгуки на книгу, які і бачила, в мене після прочитання залишилось якесь приємне (на диво) відчуття, і я зараз поясню чому 😊
Сторінка автора на Аркуші https://arkush.net/user/276
Відколи я познайомився з книгами Дмитра Воронського, Ярослави Дегтяренко та Володимира Малика, в яких письменники захопливо розповідають про козацькі часи, я не оминаю нагоди прочитати якусь нову історію про ті бурхливі часи та познайомитись з новим автором.
Іноді я — майстер спонтанних книжкових покупок. Наприклад, "Як убити свою сім'ю" Белли Макі взяла по дорозі на манікюр, бо банально забула книгу вдома. А шлях пролягав повз книгарню, та ще й вільна година видалась — ну, ви зрозуміли, вибору в мене не було!
Це перша книга з трьох, в якій я не повірила в мотиви вбивці. От не здалися вони мені ані вагомими, ані логічними. Замість названого нам імені міг бути будь-хто інший.
Саймон Бекетт створив один із найатмосферніших трилерів, які мені доводилося читати. «Хімія смерті» — це не просто детектив з моторошним антуражем, а глибока психологічна історія про біль, втрати та боротьбу з власними демонами.
Багато читачів знають Віталія Дуленка, як автора моторошного роману «Маяк», але не всі знають, що в автора є інші оповідання, які можна знайти на сторінці письменника на Аркуші.
Після місяця читацького ступору й важкого читання попередньої книги ця історія зайшла, як по маслу ✨!
Боді Кейн — викладачка історії кіно та авторка популярного подкасту. Вона могла б спокійно жити своїм життям, якби не минуле, яке тягнеться за нею тінню...
Всі книжки містять щось хороше і щось погане. Якщо книга складається здебільшого з поганого, її легко викинути і забути. Гірше якщо книга хороша, але має шкідливі домішки. Далі – спроба виколупати виделкою неїстівні та отруйні частини з FOR WHOM THE BELL TOLLS Хемінгвея.
пізнаю світ книжок
Читаю, творю і витворяю
Блог про книги
Читаю, пишу, експериментую
