Посеред ночі Райлі Сейгер
Тут спойлери Книга читається легко, прям затягує. Дві часові гілки йдуть паралельно та доповнюють одна одну. В своїх припущеннях хто ж вбивця зробила багато нотаток, якими й поділюсь.
Тут спойлери Книга читається легко, прям затягує. Дві часові гілки йдуть паралельно та доповнюють одна одну. В своїх припущеннях хто ж вбивця зробила багато нотаток, якими й поділюсь.
Я нарешті дісталася і книги Коллін Гувер Веріті, і її екранізації і умене залишилося доволі неоднозначне враження.
Знаєте, з чим у мене асоціюється літо? З кіно. Коли починались літні канікули, батьки негласно дозволяли мені порушувати графік і це відкривало нові можливості ...

Є місця, куди хочеться втекти від усього світу, але чи безпечно там? Мені дуже сподобалася ця книга, особливо приваблює сама ідея ізольованої громади посеред лісу. Здається, що далеко від цивілізації можна знайти спокій, почати все спочатку й нарешті відчути себе в безпеці.
Про материнську любов написано багато. Та за звичними словами про її силу легко не помітити щоденної втоми, тривоги й самотності матері. Особливо тоді, коли її дитина потребує постійного догляду, а допомоги бракує.

Вирішив поділитися своїми міркуваннями про те, чому літературна критика важлива й після прочитання?: Вона допомагає помітити те, що залишилося поза увагою, поставити нові запитання, погодитися з чиєюсь думкою або аргументувати власну незгоду.

Коли я опублікував пост у мережі Threads, з фотографією цієї книги і коротким підписом, що вона досить цікава, то отримав один такий з коментарів...

В романі Кейт Мосс «Гробниця» дуже багато містики, крові, вбивств і перша думка, яка виникла після прочитання: Якщо зло не покаране вчасно, то воно отримує ще більше сили...

Я люблю книги і щиро вважаю, що витрачати на них кошти ніколи не марно. Однак наступна змусила мене дещо переглянути свої переконання.

Це історія про Норі - дівчинку, яка від самого народження стала небажаною для власної родини лише через те, ким були її батьки.

В уяві багатьох людей існує стереотип про «непотрібність і відсталість села», який побутує в теперішньому інформаційному глобалізованому суспільстві, адже село це – невичерпне джерело самобутніх традицій, пісень, творчих та духовних надбань українського народу.

Не впускай його Ліси Джуелл мені дуже сподобалася. Книга затягує з перших сторінок, читається легко. Місцями мені прям хотілось зробити отак 🤦🏻♀️ стосовно вчинків героїнь, але я глянула додатково документалку шахрай з тіндеру і все встало на свої місця.
Мені здається про нього замало говорять, а ви любите цього автора, чи вам ближчій до душі Едгар Аллан По?
Коли ми дивимося кіно, ми не завжди замислюємося, чому саме цей кадр так нас притягує. Чому одна сцена може залишитися в пам’яті, навіть якщо ми вже забули частину сюжету.

Найбільша бібліотека
Блог про книги