шось пишу або читаю
маю канал @naberehah
Мій відгук про книгу з враженнями, цитуваннями моїх шмар на полях і моєї баби.
Коли мене нема довгий час, я помічаю, що стілець пересунуто, чашку розбито, хтось купив новий чай, який мені тепер пити. Ти вживаєш нові слова. На холодильнику чийсь чужий магніт. В тебе нове хоббі. По периметру кімнати розвішані не мої вогники.
Один чоловік вирішує будувати “клініки минулого”, де кожна кімната або поверх оформлені в стилі якогось періоду. Навіть не так - не в стилі, а саме автентичними речами з періоду, меблями, запахами, звуками - immersive experience. VR, але наяву.
Якщо описати одним реченням, то ця книга - ніби список “прищепок”, травм, Mommy and Daddy issues, які ти розписуєш в себе в блокноті, аби далі обговорити з психіатром. В цьому випадку ти - це країна. Або група країн, як сказано в підзаголовку.
