Хроніки Книголюба

«Дім на краю ночі» авторки Кетрін Беннер — це не просто історія родини, це історія острова, який живе, дихає разом зі своїми людьми, переживає їхні війни, радощі й трагедії.

Ця довга історія саме для тих, хто не любить, коли усе цікаве швидко закінчується...

Цього автора я давно  хотів почитати, але все ніяк не доходили руки. Але нарешті я підійшов до знакової дати й вибрав навмання одне з його оповідань.

Лора Підгірна. « Цикл історичних романів про Марка Шведа» або «Шведіана»

Трилогія Володимира Бабули — це класичний приклад наукової фантастики, що поєднує елементи космічної утопії, пригодницького роману та філософських роздумів про майбутнє людства. Книга відображає оптимістичне бачення майбутнього.

Чесно кажучи, я б не назвала цю книгу класичним трилером — мені вона більше нагадувала драматичний роман. З глибокими (а часом і трохи недосказаними) особистими історіями як головної героїні, так і другорядних персонажів 🤷‍♀️.

Вона їде з Джейком знайомитися з його батьками. Здається, все йде добре: важливе перше знайомство, легке хвилювання… Хоча ви наче шкірою відчуваєте, що щось тут не так. Все починає розсипатися, щойно герої опиняються на фермі, де народився Джейк. І де, можливо, щось закінчиться.

Енді Вейр (Вір)  «Гейл Мері»

#читацький_підсумок  #ХронікиКниголюба

Поппі й Алекс — дуже різні, але вже десять років щоліта разом мандрували. Поки одна подорож усе не зруйнувала. Тепер у них останній шанс все виправити… і, можливо, нарешті зізнатись у справжніх почуттях.

Алекс Фінлі — "Що ми накоїли"

Ви коли-небудь дивилися на книгу і думали, як глибше заглибитися в її значення? Вам було цікаво, як літературознавці розгадують таємниці книг, розшифровуючи приховані значення та оцінюючи майстерність у них?

Ну шо мені вам сказати — мені сподобалось. Попри різні відгуки на книгу, які і бачила, в мене після прочитання залишилось якесь приємне (на диво) відчуття, і я зараз поясню чому 😊

Іноді я — майстер спонтанних книжкових покупок. Наприклад, "Як убити свою сім'ю" Белли Макі взяла по дорозі на манікюр, бо банально забула книгу вдома. А шлях пролягав повз книгарню, та ще й вільна година видалась — ну, ви зрозуміли, вибору в мене не було!

Саймон Бекетт створив один із найатмосферніших трилерів, які мені доводилося читати. «Хімія смерті» — це не просто детектив з моторошним антуражем, а глибока психологічна історія про біль, втрати та боротьбу з власними демонами.

Після місяця читацького ступору й важкого читання попередньої книги ця історія зайшла, як по маслу ✨!