Нічого не відбулося, — говорив він собі. Просто побічна дія від ліків. А та біла сорочка… мабуть, просто десь валяється серед всього гармидеру, що він не був в стані поприбирати вже з місяць.
Він не може заснути. Ворочається вже цілу годину, виснажений до краю. Час від часу в голові проскакує думка: чому мене позбавили цього звичного задоволення, яке доступне більшості людей — сну?
Лебеді і океан символізують красу та невідомість, а спів — це вираження почуттів і надій. Тема любові та страждання присутня через образи прокляття і прийняття, що підкреслює складність людських відносин.
Передчуття зустрічі загострювалося. Кожен раз, коли вона їхала від нього, вона знала, що поки їй хочеться повертатися, поки вона знає, що жадана, вона не зможе його покинути.
Від серця лишився попіл і тінь,Кохання – у труні, мовчання – в мені.Горить під землею остання свіча,І вітер співає – та тільки проща.
У вірші "Після весілля" відтворюється атмосферу молодого подружжя, яке насолоджується періодом після одруження. Ліричний герой розмірковує про емоційні переживання, які супроводжують їхнє нове життя, переплітаючи відчуття радості та невизначеності.
Питання, на яке не має короткої відповіді. І точно буде мало одного допису. Але з чогось треба починати, так? Тому пишу: часто складність буквально не в тому, що вирозходитеся з людиною, а в тому, что саме ця людина задовольняла ваші певні(важливі для вас) потреби.
Україна, 1920-1930 роки. Голодомор, комунізм, терор. Як саме кохали поети в настільки складний для України час?
А що таке кохання, я так і не зрозумів. Людина, яку я кохав, стільки давала мені шансів, що я так безглуздо їх втратив, і вона рахує, бачить мене як ворога. Може, діло в мені. Я навчився з цією людиною багато чого і побачив, що кохання не як в голлівудських фільмах, майже
Я хочу до неї. Хочу повернути все назад, хочу бачити її закоханий погляд, знову відчувати дотик її рук і присутність. Але між нами будуть кілометри... Якби можна було щось змінити, повернути її – я би віддав усе.
Кожен з нас може написати рядки, але не кожен зможе їх завершити і перетворити на вірш. Не кожен зможе фантазувати і написати книгу. Однак не кожен зможе прочитати її, навіть змусити переступити поріг “нечитуна“.
У цьому оповіданні йдеться про складний момент розставання двох молодих людей, які опинилися на роздоріжжі своїх життів. Через призму їхніх переживань та спогадів ми занурюємося в глибокі почуття тривоги, суму та надії.
У цьому оповіданні героїня згадує про свій зв'язок з Денисом, простим хлопцем, якого вона неочікувано полюбила. Через спогади про їхні моменти разом, вона відчуває сум і гнів, розмірковуючи про думки оточуючих, які зневажливо ставляться до її почуттів.
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
тут розлилась моя душа
Тут спокійно та цікаво)
